поняття, яке об’єднує різноманітні форми критич. ставлення до релігії. Сама собою К.р. ще не свідчить про перехід особи на позиції антирелігійності. Інколи вона викоористовується самими богословами з метою стабілізації реліг. вчення. К.р. буває міжконфесійною і вільнодумчою, стихійною і теоретичною. К.р. утримує різне функціональне навантаження. Якщо міжконфесійна критика має на меті обгрунтування й поширення “своєї релігії”, то К.р. представниками матеріаліст. вчення виражається у розкритті суперечностей того чи іншого реліг. вчення або ж релігії в цілому, невідповідності релігії здоровому глузду, висновкам науки тощо. К.р. не має свого самостійного значення. Її зміст і мета залежать від того. в яку світоглядну концепцію вона включається. К.р. включає в себе такі її різновиди, як філософська, морально-етична, природничо-наукова, історична і суспільнознавча. Колодний Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.