поняття, яке об’єднує різноманітні форми критич. ставлення до релігії. Сама собою К.р. ще не свідчить про перехід особи на позиції антирелігійності. Інколи вона викоористовується самими богословами з метою стабілізації реліг. вчення. К.р. буває міжконфесійною і вільнодумчою, стихійною і теоретичною. К.р. утримує різне функціональне навантаження. Якщо міжконфесійна критика має на меті обгрунтування й поширення “своєї релігії”, то К.р. представниками матеріаліст. вчення виражається у розкритті суперечностей того чи іншого реліг. вчення або ж релігії в цілому, невідповідності релігії здоровому глузду, висновкам науки тощо. К.р. не має свого самостійного значення. Її зміст і мета залежать від того. в яку світоглядну концепцію вона включається. К.р. включає в себе такі її різновиди, як філософська, морально-етична, природничо-наукова, історична і суспільнознавча. Колодний Анатолій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.