(від грецьк. dokeo – здаватися) – ранньохрист. гностич. секта (2-3 ст.). Д. обстоювали неможливість втілення Христа в земну людину Ісуса й вважали уявним його тілесне існування на Землі, а особливо його смерть. Визнаючи Христа лише космічним божеством, Д. тим самим руйнували єванегельські уявлення про Боголюдину. Докетизм знайшов своє відображення у вченні Йосипа Флавія і Філона Александрійського, в апокріф. євангеліях Маркіона, Базиліда і частково Петра, що утверджували лише духовну природу Христа, у вченні Аполінарія і Євтихія про поглинення в Христі божественим людського, в єресях валентиніан, які утверджували лише чуттєвий образ Христа. Колодний Анатолій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.