Друзи

(араб. ад-дурузия) – послідовники одного з напрямів ісламу, поширеного на Близькому Сході (Ліван, Сірія, Ізраїль, Йорданія). Рух Д. виник у Єгипті за халіфа династії Фатимідів аль-Хаким бі-Амр Аллага (996-1021), який проголосив себе кінцевим втіленням Бога. Після загадкового зникнення Аль-Хакима віра в його майбутнє пришестя поширилася в горах Лівану та Антилівану, де склалась перша спільнота Д. Назва Д. походить від імені ад-Дарази (бл. 1019), якого самі Д. вважають відступником, називаючи себе “муваггідун” (монотеїсти). Вчення розвинулось на грунті ісмаїлізму з додатком елементів, запозичених з іудейських, християнських, гностичних, неоплатонічних та іранських доктрин. Богословську розробку вчення Д. розпочав у Каїрі в 1017 Хазма-ібн-Алі (після 1042) та в цілому завершив Джамаль ад-дін Абдаллаг ат-Танухи (1417-1479). Згідно цього вчення, попередня історія ісламу була лише грунтом для правдивого єдинобожжя (тавгід). Померлі Д. повертаються у тіла новонароджених, а оскільки кількість душ є постійною, це зумовлює неможливість прийняття до громади нових членів, чим пояснюється замкнутість Д. та повне втаємничення своєї доктрини. Є кілька ступенів для членів громади. Бичко Богдан, НЧ