служителі реліг. культу у кельтів. Займалися відправленням реліг. обрядів та жертвоприношенням. Складали третю, найвищу групу кельтських жреців (перша – вати (віщуни), друга – барди (поети, які прославляли богів)). Мали абсолютну владу і були наділені правом виносити покарання, найтяжче з яких – заборона на участь у реліг. обрядах. Д.- носії культури і духовності, які увібрали багатовіковий […]
спроба обгрунтувати перенесення духовного центру християн. світу з Єрусалиму у Київ і перетворення останнього у світовий реліг. центр. Грунтується на старозавітних ідеях про зміну світових царств. Популярності Д.Є.к. в Україні срияло висвячення у 1620 Єрусалимським патріархом Феофаном української православної ієрархії, що по-суті відродило тут православну Церкву. Д.Є.к. знайшла певне відображення у творчості Й.Борецького, П.Могили, Ф.Прокоповича. […]
(араб. ад-дурузия) – послідовники одного з напрямів ісламу, поширеного на Близькому Сході (Ліван, Сірія, Ізраїль, Йорданія). Рух Д. виник у Єгипті за халіфа династії Фатимідів аль-Хаким бі-Амр Аллага (996-1021), який проголосив себе кінцевим втіленням Бога. Після загадкового зникнення Аль-Хакима віра в його майбутнє пришестя поширилася в горах Лівану та Антилівану, де склалась перша спільнота Д. […]