якісна характеристика свідомості людини і не лише свідомості. До Д. можна віднести й дії людини, її вчинки, життя. Д. – це атрибут людини як суб”єкту на противагу бездуховності – втрати людиною її суб”єктних якостей і перетворення останньої в простий об”єкт. В структурному відношенні доцільним є виділення трьох аспектів (моментів) Д. Йдеться про естетизм (орієнтація на естетич. цінності життя), етизм (тяжіння до певної парадигми поведінки) і теоретизм (апеляція до теоретичних аргументів у житті). Абсолютизація одного з аспектів Д. веде до її однобічного вияву. В аксіологічному відношенні традиційними складовими Д. є істина, добро і краса. Досягнення Д. є головним завданням, поставленим перед людиною в житті. Звідси й витлумачення Д. як поступової актуалізації людиною її суб”єктних якостей. В контексті реліг. світосприйняття Д. розуміється як розкриття в людині і світі Св. Духу, яке, в свою чергу, можливе лише шляхом богоуподібнення. Проблематичним є тлумачення Д. як виключного феномену реліг. свідомості людини. Сарапін Олександр

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.