в релігійному контексті терміни означають атрибутивні ознаки, дії та струмені, випромінювані Богом (Н.е.) та його творіннями (Т.е.). Н.е., за віровченням Православної Церкви (Г.Палама), це струмені-якості божественного походження, які в залежності від їх сприйняття розуміються як енергії-промені або як енергії-атрибути Бога. Н.е. випромінюються Божим єством, але самі цим єством не є. Саме через Н.е. триіпостасний Бог поєднується з тварним світом (його енергіями) в акті творіння, промислі та спасінні. Людина сприймає Н.е. як благодать Св. Духу, тобто сукупність створених Богом енергій матеріального (та тонкоматеріального) світу. Т.е. належать кожній існуючій речі, духовному та суспільному явищу – від елементарних (фізико-хімічні закони) до космопланетарних явищ (закони гравітації) та духовних законів Всесвіту. За деякими суч. реліг. уявленнями, можливість співіснування тварного світу з Богом зумовлюється посередництвом Т. і Н.е., планетарні процеси та духовні явища можна вважати результатом такої взаємодії. Христокін Геннадій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.