послідовники христ. секти, яка виникла в 1908 на півдні України і в Молдові. Свою назву вони дістали від імені ієроманаха Балтського монастиря Інокентія (в миру Івана Левізора), який проголосив себе третьою іпостасю Святої Трійцї – “втіленням Духа Святого”. Інокентій переконував віруючих у тому, що скоро настане “кінець світу” і всі мають готуватися до “страшному суду”. Він заперечував шлюб і сім’ю, лікарів, розглядав фізичні страждання як форму спокутування гріхів, закликав відмовлятися від власності, подавати землю, тварин, будинки, за півціни, а виручені кошти передавати “на користь обителі Духа Святого”. В Балті і Липецькому виникли монастирі прихильників Інокентія, які стали називатися “райськими садами”. В секті мали місце базувірські обряди, оскільки самогубство розглядалося як краща форма служіння Богу. Інокентіївщина забрала у православної церкви тисячі віруючих з України. Церковний Синод домігся від царського уряду вислання ченця в Муромський, а потім – у Соловецький монастир. З часом секта практично припинила свою діяльність. Відродження інокентіївщини наступило в роки війни. Керівники секти оголосили себе іпостасями нової “святої трійці”, а інших проповідників “святими”. Нині на півдні України і в Молдові існує декілька дрібних груп І. Колодний Анатолій
No Comment
You can post first response comment.