(від давньоєвр., досл. “переказ”) – теософське реліг.-містич. вчення з елементами магії, спрямоване на осягнення “справжнього”, потаємного сенсу Тори та ін. священних книг іудаїзму. Вперше запис вчення К. було здійснено у 8 ст. в книзі “Сефер Єцира” (“Книга творіння”), де доводиться, що всесвіт тримається на 10 цифрах та 22 літерах єврейськ. алфавіту (еврейськ. літери мають також цифрові значення). Подальший розвиток містика К. дістала у книзі “Зогар” (“Сяйво”) – близько 13 ст. “Зогар” вводить поняття “сефірот” – 10 атрибутів Бога, через які Він відкривається. Паралельно з К. як вченням розвивалася також К. практична – різновид магії, метою якої є вплив на трансцендентне шляхом зосередженого споглядання таємного сенсу імен Бога, особливих молитов, вербальних формул та цифрово-літерних комбінацій. К. справила істотний вплив на історію не лише єврейськ., а й ін. народів. Єленський Віктор

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.