Ісихазм

(від грецьк. hesychia – відчуженість, німотність) – містико-аскетичне вчення, що лежить в основі східнохристиянської, православної чернечої духовності. Після 14 ст. набуло значного поширення серед вітчизняного чернецтва. Його суть: через містичне споглядання у чернечому подвижництві може бути досягнутий вищий ступінь пізнання – споглядання сутності речей, бачення Нествореного світла, Богопізнання. І. заперечує пізнання Бога з допомогою інтелекту. Ідейні предтечі І. – Макарій Єгипетський, І.Лествичник, І.Сирін та ін. Теоретики пізньовізантійського І. – Г.Синаїт, Г.Палама, М.Кавасила. В 14 ст. ідеї І. були проголошені офіційними у Візантії, а Г.Палама причислений до лику святих. Популяризатори І. в Україні – митрополити Феогност, Кіпріан (14 ст.), Г.Цамблак (15 ст.), а також Києво-Печерський монастир. Климов Валерій