Келія

(від лат cella – кімната) – окреме, особливе помешкання для проживання ченця на території монастиря чи поблизу нього. Будувалось монастирем або за власний рахунок заможного ченця, але зрештою ставало власністю монастиря. Проживання в К. створювало умови як для суворого дотримання монастирського статуту, так і для відступів від нього. В К. можуть проживати один або кілька ченців. Дем’ян Валентина