(від лат. conformis – подібний, відповідний, згоден) – пасивне сприйняття індивідом реліг. поглядів, ціннісних орієнтацій, думок, норм поведінки, які домінують у певній реліг. групі або в суспільстві, сліпе підпорядкування реліг. авторитетам. К.р. досягається під впливом групового тиску, реліг. громадської думки. Стимулами до К.р. є: реліг. послушництво, боязнь ізоляції в реліг. громаді або ж створення своїми особливими поглядами, думками, поведінкою якоїсь конфліктної ситуації в групі віруючих, бажання домогтися в такий спосіб більш високого статусу в реліг. організації тощо. На ступінь конформності впливає тип релігійності, вік, рівень освіти віруючого, система контролю з боку громади за настроями й поведінкою своїх членів. Протилежним щодо К.р. є нонконформізм, що часто виливається в антидогматизм і антиавторитаризм. Колодний Анатолій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.