(від лат. conformis – подібний, відповідний, згоден) – пасивне сприйняття індивідом реліг. поглядів, ціннісних орієнтацій, думок, норм поведінки, які домінують у певній реліг. групі або в суспільстві, сліпе підпорядкування реліг. авторитетам. К.р. досягається під впливом групового тиску, реліг. громадської думки. Стимулами до К.р. є: реліг. послушництво, боязнь ізоляції в реліг. громаді або ж створення своїми особливими поглядами, думками, поведінкою якоїсь конфліктної ситуації в групі віруючих, бажання домогтися в такий спосіб більш високого статусу в реліг. організації тощо. На ступінь конформності впливає тип релігійності, вік, рівень освіти віруючого, система контролю з боку громади за настроями й поведінкою своїх членів. Протилежним щодо К.р. є нонконформізм, що часто виливається в антидогматизм і антиавторитаризм. Колодний Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.