Константинопольська православна церква

автокефальна православна церква, якій традиційно відводиться перше місце в структурі вселенського православ’я. Утворилася в др. чверті 4ст. на базі столичної єпархії Візантійської Імперії з центром у Константинополі (Стамбул), що й обумовило провідне значення місцевого єпископа ( у православному світі він вважається “першим серед рівних”). З 451 К.п.ц. очолюється патріархом, влада якого на керівників інших автокефальних православних церков не поширюється. Позиції К.п.ц. особливо зміцніли в 7ст., коли території інших східних патріархій були завойовані арабами. В 9-10ст.ст. поширила візантійське християнство в Сх. та Півд.-Схід. Європі, в т.ч. на теренах Київськой Русї. Проте з кінця 11 ст. вплив Константинополя у вселенському православ’ї став занепадати, спочатку під тиском західних хрестоносців, а згодом – внаслідок тривалої турецької експансії. Нині на території Туреччини К.п.ц. має лише 6 єпархій, а поза її межами – 23. У юрисдикції церкви знаходяться свята гора Афон у Греції, Крітська, Естонська і Фінляндська автономні православні церкви. В 1995 поєднання із Вселенською Патріархією вступили Українські православні церкви США. Загальна кількість віруючих, за різними джерелами від 15 до 65 тис. Кадри духовенства і богословів готуються у Вищій богословській школі та академії. При патріархові (нині ним є Варфоломей) існують Священний Синод і загальноцерковні робочі комісії. Офіційний друкований орган – журнал “Ортодоксія”. К.п.ц. входить до Всесвітньої ради церков. Нині існує протистояння між К.п.ц. і Московським патріархатом, зумовлене небажанням останнього надати автокефалію чи автономію існуючим в ньому національним церковним об”єднанням. Російська церква прагне всіляко обмежити вплив К.п.ц. у православному світі, створюючи з цією метою різні міжцерковні коаліції. Філоненко Микола, Колодний Анатолій