(від лат. cor, cordis – серце) – реліг.-філос. концепція богопізнання, в якій центральне місце відводиться серцю як органу пізнання бога. В правосл. богослов’ї знайшла відображення у творах Максима Сповідника, Ісаака Сірина, Григорія Палами та ін. прибічників східно-християнської богосл. думки. Заперечуючи можливість раціонального осягнення божества, вони розглядали серце як єдиний засіб такого осягнення. У сучасних богословів часто зводиться до інтуіції. Філоненко Микола
Кордоцентризм
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.