(грецьк. kosmos – устрій, порядок, всесвіт) – вираз, що означає сакральне уявлення про структурно-організований світ. У пантеїзмі та космотеїзмі – обожнена, прекрасна, розумна впорядкованість. Термін “космос” став відомим завдяки праці О.Гумбольдта “Космос”, в якій К. трактувався як система світобудови. В епоху середньовіччя розрізняли міскрокосм як синонім людського буття, частину К., та макрокосм як синонім гармонізованого нескінченного всесвіту. В християнстві космос має атрибути тварності та гріховності, він є результатом телеологічної діяльності Бога. Риженко Світлана
Космос в релігії
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.