Мальованство

виразний прояв духовних шукань в україн. селян. масі, реліг. течія, що в 1890 відмежувалась від баптизму під впливом містичних ідей христовірів та духоборів і поширилася в Київській, Херсонській та Мінській губ. Віддавши перевагу життю за “Духом”, М. виступили з критикою догматизму, авторитаризму, формалізму обрядовості в баптизмі. Проповідували наближення кінця світу, під яким розуміли встановлення земного раю (безсмертя людей, відсутність необхідності працювати), страшного суду, прихід спасителя, яким було визнано засновника М. мешканця м.Таращі Київськ. губ. Кіндрата Мальованого (бл.1844-1913). Вважаючи себе за божих обранців, М. під впливом екзальтації продавали або ж роздавали своє майно, залишали роботу і в святковому настрої чекали приходу царства божого. З часом у віровченні М. відбувається витіснення містичних поглядів моральними цінностями: приділяється менше уваги есхатологічно-апокаліптичним ідеям, а більше – проповіді братерства, любові, злагоди. Зі смертю свого фундатора М. рух занепав. Бучма Олег