" А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Етноконфесійна спільнота

окремішні макроодиниці суспільного поступу з ознаками потестарної спільноти, які внаслідок історично довготривалої дії релігійних, політичних етнокультурних, суспільно-ціннісних та інших чинників утворили відносно окремий етносоціальний організм з провідною і вирізняючою етноконфесійною характеристикою. Специфіка взаємовпливу етнічних та релігійних чинників класифікується за типовими результатами внаслідк їх синтезу. Висока ступінь їх взаємопроникнення і реальний вияв релігійних характеристик як етнічних […]

Read More...

Етноконфесійна спільнота (група)

окремішні макроодиниці суспільного поступу з ознаками потестарної спільноти, які внаслідок історично довготривалої дії релігійних, політичних етнокультурних, суспільно-ціннісних та інших чинників утворили відносно окремий етносоціальний організм з провідною і вирізняючою етноконфесійною характеристикою. Специфіка взаємовпливу етнічних та релігійних чинників класифікується за типовими результатами внаслідк їх синтезу. Висока ступінь їх взаємопроникнення і реальний вияв релігійних характеристик як етнічних […]

Read More...

Етнос і релігія

поняття, що відображають взаємозумовлені, складні й суперечливі, зв’язки національно-конфесійного буття. Хоча у виникнені і відтворенні реліг. вірувань етнічний фактор і відіграє важливу роль, навіть існують етнічні корені релігії, проте однакова конфесійність не є обов’язковою ознакою етнічної спільності. Світові і навіть національні релігії охоплюють різні народи. Етнічні зв’язки міцніші від конфесійних. Так, належність до християнства не […]

Read More...

Ечміадзін

(досл. – “тут зійшов єдинородний син”) – монастир, що є історичним центром вірмено-григоріан. церкви. Згідно церковної версії, на г.Вагаршапате (нині – Е.) перший вірмен. єпископ Григор Просвітитель побачив Ісуса Христа й отримав від нього вказівку, де має бути побудований перший у Вірменії християн. храм. В Е. знаходиться резиденція патріарха-католикоса всіх вірмен, духовна семінарія і академія, […]

Read More...

Жертва спокутна

реліг. обряд приношення дарів богам, духам, іншим потойбічним силам, метою якого є умилостивлення їх, прохання прощення за вчинки і думки, які вважаються гріховними. В християнстві смертні муки Ісуса Христа на хресті подаються як Ж.с. за гріхи людства і, зокрема, за першородний гріх Адама і Єви. Колодний Анатолій

Read More...

Жертвоприношення

реліг. обряд, складовими якого є приношення дарів богам, святим духам, померлим предкам, які мають умилостивний або подячний характер. Притаманне практично всім релігіям, Ж. виникло ще в первісному суспільстві на фоні формування анімістичних вірувань і на основі звичаю залишати співродичам їжу, знаряддя, різне начиння тощо. В процесі ускладнення реліг. обрядовості Ж. обставляється спеціальними правилами, встановлюються Ж. […]

Read More...

Живий Всесвіт

сукупність різнорідних концепцій, що виникли в античному світі шляхом трансформації архаїчних аніматизму, магічних уявлень під впливом філософської думки. В різних формах культури античності світ розглядався як вічний, живий та неподільний Космос, що керується єдиним законом, волею богів чи бога; людина вважалася органічною частиною Космосу. В “ослабленій” формі ідеї “Ж.В.” втілені в гілозоїзмі, що наділяв усю […]

Read More...

Жидовілі

цим прізвиськом офіційна правосл. церква називала послідовників новг.-моск. єресі (70-і роки 15 ст.). Ж. заперечували церк. обряди, чернецтво, поклоніння мощам. Ж. переслідувалися як світською владою, так і церквою. Колодний Анатолій

Read More...

Жрецтво

(від старослов. “жрети” – приносити жертву) – група людей, яка в політеїстич. релігіях виконує функції посередника між віруючими і надприродними силами, а також здійснює реліг. обряди. В первісних суспільствах культовою діяльністю займався старійшина роду або глава сім’ї. Потім ця функція перейшла до певної групи людей – гадалок, знахарів, колдунів, жреців та жриць, шаманів, які з […]

Read More...

Жрецький кодекс

за термінологією представників т.зв. “документальної гіпотези (Г.Рейсс, К.Графф, К.Д.Ільген, Ю.Вельгаузен), одне з “елохістичних” джерел П’ятикнижжя (див. Елохіст). Вірогідно, містив історичний та ритуально-законодавчий матеріал і був написаний в срд. 1 тисячол. до н.е. для потреб іуд. громади. В процесі канонізації П’ятикнижжя Мойсея втратив своє значення. Проте опоненти “докум. гіпотези” (П.Фольц, Е.Мувінкель) піддають сумніву означений час написання […]

Read More...

Заборони релігійні

приписи поведінки віруючим, відступи від яких пов’язані із покаранням надприродних сил. З.р. утверджують релігійні пріоритети, вводять життя віруючих в межі жростких регламентацій Більша частина З.р. (статеві, харчові, виробничі тощо) мають під собою біологічну або соціальну основу. Терещенко Юрій

Read More...

Завіт

(давньо-євр. berit, грецьк. diateke – союз, угода) – поняття Біблії, яке означає сакральний союз Бога з людством. За Біблією, початок З. – перебування перших людей у раю. Розірваний внаслідок гріхопадіння, З. відновлювався через праотців та пророків Ноя, Авраама, Мойсея; богообраним народом проголошувалися євреї. Проте через людську гріховність цей З. не був досконалим. Тому Бог через […]

Read More...

Загальні (генеральні) баптисти

менша за чисельністю послідовників течія в баптизмі. Перша громада З.б. виникла на початку 17 ст. в Англії. З.б. у своєму вченні спираються на сформульоване голандським реформатором 17 ст. Я.Армінієм поняття про свободу волі (через це З.б. ще було названо баптистами свободної волі). Згідно поглядів З.б., Христос своєю мученицькою смертю спокутував гріхи всіх людей, а не […]

Read More...

Зак`ят

податок на майно та прибуток, що встановлений шаріатом і вважається одним з обов`язків кожного мусульманина. Призначений для “очищення” користування майном і отриманим прибутком. Розподіляється серед найбідніших під час релігійних свят. Збирається раз на рік у певний строк і у певному розмірі. Лубський Володимир

Read More...