поняття бібл. богослов’я, під яким розуміється: а) сукупність релігійних, моральних та юридичних настанов, що містяться у П’ятикнижжі (особл. у “Десяти заповідях”, та “Синайському законодавстві”); б) П’ятикнижжя Мойсея в цілому як найдавніше джерело іуд. та христ. традиції; в) увесь Старий Завіт порівняно з Новим (дихотомія “закону” і “Благодаті”, популярна серед христ. богословів, починаючи з ап.Павла). Головащенко […]
основний правовий документ, який визначає право громадян України на свободу совісті, правові гарантії і можливості його реалізації, а також регулює в Україні відносини держави і релігійних об’єднань. З. прийнятий Верховною Радою України 23 квітня 1991. Він визначив обов’язки держави щодо релігійних організацій і останніх – перед державою і суспільством. В Україні церква відокремлена від держави. […]
обов’язкова дисципліна у початкових і середніх навчальних закладах царської Росії. Викладався З.Б. священослужителем, який виховував учнів в дусі православ’я. Складовими частинами З.Б. були катехизис, церковні молитви, священна історія, основи богослужіння тощо. Після відділення відповідними декретами радянської влади школи від церкви викладання З.Б. у загальноосвітніх закладах було відмінено. Сучасні спроби декого з політич., церков., освітян. діячів […]
текст магічного характеру, основою якого є віра в чудодійну силу слова як засобу впливу на вищі духовні сили. Слово З. – науковий термін, самі ж знахарі, чаклуни, ворожбити вважають З. молитвами (давніше – “слово”). З. належить до найархаїчнішого шару духовної культури народу як сакральні тексти язичницької віри. Значна частина З. нині втратила свою релігійну цінність […]
представницький уніатський Собор, скликаний за дозволом папи Клементія ХІ митрополитом Русько-католицької Церкви Л.Кішкою і проведений 1720 в Замості (Холмщина) під егідою Апостольського нунція в Польщі Є.Грімальді. У З.С., крім митрополита, брали участь сім єпископів (зі Львова, Луцька, Перемишля, Пінська, Пскова, Смоленська, Холма), протоархімандрит з 10 архімандритами, більшість настоятелів монастирів, 129 священиків і 2 представники Львівської […]
віроповчальні приписи, ритуальні, моральні, санітарно-гігієнічні, поведінські норми, які містяться у священних книгах різних релігій. З.р. поділяються на обов’язкові приписи та заборони; норми, які відображають певний рівень розвитку суспільства, соціальної моралі, виробничих відносин, несуть в собі залишки первісних реліг. вірувань (“не робіть собі надрізів”); нарешті, такі, що мають універсальний етичний характер (“не вбивай”, “люби ближнього свого”). […]
інституалізована релігійність запорізьких козаків. З.С.п.ц. мала ряд особливостей в організації та підпорядкуванні, відправленні культу, здійсненні обрядів, своєрідну ієрархію святих та ін. Появу першої церкви в Січі вчені відносять до 70-х 16 ст., але форми прояву організованого культу козаків мали місце значно раніше. В 16-18 ст. на території Запорізьких Вольностей існувало не менше 47 церков (підрахунки […]
прийняття християнства наприкінці 10 ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Церковно-богословська традиція висвітлює дану подію з позицій провіденціалізму, а саму християнізацію давньорусьських земель розглядає як короткочасний процес, пов’язаний, головним чином, з діяльністю київського князя Володимира Святославовича, який побажав утвердити “істинну віру”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався […]
(авест., досл. “той, хто володіє верблюдами”). – іранський реліг. реформатор, засновник зороастризму. За реліг. традицією, жив “за 258 літ до Олександра Македонського”, тобто у 7-6 ст. до н.е., але останні дослідження вказують на ІІ пол. І тис. до н.е. Був сином Поурушеспи з роду Спітама. У тридцятилітньому віці осягнув істину, але зазнав переслідувань від місцевого […]
село на Тернопіллі, з яким пов”язують з”явлення Матері Божої у сні одному з ченців, який рятувався після руйнації 1240 в Києві Десятинної церкви. Свідченням дійсності цього факту стало віднайдення монахом в криниці ікони Пречистої Діви. На чудотворному місці поставали церкви, каплиці та монастир. Образ Зарваницької Богоматері було визнано чудотворним і короновано в 1865. Після другої […]
загальна назва сукупності окремих українських (греко-) католицьких Церков поза межами України, постання яких пов’язане із потоками трудової еміграції із західних земель України наприк. 19 – поч. 20 ст. (Європа, Південна і Північна Америка), а також політ. еміграції після другої світової війни (Австралія, Великобританія, США, Зах.Німеччина). Найбільшим центром заруб. укр. гр.-католицизму є США і Канада. Поза […]
одна з форм вияву чернечого аскетизму, майже повна добровільна ізоляція ченця-подвижника від миру і навіть від інших ченців, спричинена прагненням позбутися земних пристрастей і забезпечити особисте спасіння. Життя в “затворі”, як правило, тривало до смерті ченця. Канонічно обгрунтовано З. на VІ Вселенському соборі. ДВ
визначна пам’ятка язичницької скульптури, датована 9 ст. і знайдена в 1848 у р. Збруч поблизу с.Личківці на Тернопільщині. Являє собою чотиригранну й триярусну кам’яну статую Світовида (звідси інша назва З.і. – “Збручський Світовид”), який у давньоукраїнській міфології уявлявся поєднанням чоловічої і жіночої первооснов світу. Вважалося, що це поєднання спричинилося до появи усього сущого, в т.ч. […]
організований згідно з нормами певного реліг. віровчення і реалізований віруючим у відповідності з ним стереотип поведінки. Якщо обряд виступає як сукупність спеціальних символіч. дій, то З.р. входить безпосередньо в систему практич. діяльності. З.р. пов’язаний тим чи іншим чином із дотриманням певних реліг. приписів і норм, що мають реліг. походження. Кожна етніч. спільність має, як правило, […]
монаший чин УГКЦ, заснований 1957 на Західній Україні. Визначальною зовнішньою ознакою С.Є. є голубі габіти сестер. Яремчук Володимир
жіноче згромадження (Congregatio Sororum Missionarium Sanctae Familiae), засноване блаженною Болеславою Лямент 1905 у Могилеві. Характер – апостольський, екуменічний і місійний. Сестри носять одяг чорного кольору. Свою духовність З. формує за зразком Святої Родини, яка є ідеалом єдності, взаємодії любові і послушенства волі Бога. Сестри відзначаються культом Євхаристії і Серця Ісуса. Метою З.с. є праця для […]
монаший чин Української Греко-Католицької Церкви, заснований у 1892 на Галичині. Існує в Україні, Чехії, Словаччині, Румунії, Югославії, Польщі, Італії, Німеччині, Англії, Франції, США, Канаді та Бразилії. Служебниці П.Д.М., окрім духівничого служіння, присвячують свою діяльність вихованню підростаючого покоління, піклуванню за вихованцями дитячих будинків, за хворими у лічницях, догляду за немічними і людьми похилого віку. Яремчук Володимир
стихійно сформовані під впливом безпосереднього життєвого досвіду людей погляди і судження, які загалом відповідають дійсному порядку речей, правдиво відображають навколишній світ. Водночас З.г. містить в собі й передсуди, помилки та ілюзії, що сприймаються людьми у конкретну епоху як істинні знання. Здатний легко спростувати все те, що явно суперечить життєвому досвіду людей, він надає думці організованості, […]