Соціологія релігії

складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний і емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. – теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії […]

Социн Фауст

(1539-1604) – італійсько-польський богослов. Перебуваючи під впливом свого дядька Социна Л. (1525-1562), італійського богослова, який заперечував первородний гріх, а смерть Христа вважав подвигом мучеництво, С.Ф. почав проповідувати унітаризм. Заперечував догмат Трійці, говорив про людську природу Ісуса Христа. Змушений був емігрувати з Італії. Поселився в Польщі, де приєднався до радикальної протестантської течії “польських братів”. У 80-90-их […]

Социніани

представники раціоналістичного напряму в Реформації, особливого руху серед унітаріїв, що виник у Польщі і відзначався реліг. радикалізмом. Засновники социніанства – італійці Лелій і Фауст Социни, які втекли від переслідувань інквізиції в Польщу. У своєму вченні вони спробували поєднати есхатологіч. та хіліастич. уявлення про тисячолітнє царство справедливості. Суспільно-політич. зміст социніанства дає підстави зарахувати його до консервативного […]

Союз Ради Церков євангельських християн-баптистів

релігійне об”єднання ЄХБ, утворене в 1965 як протест проти спроб органів влади регламентувати внутрішньоцерковне життя. Засновниками Союзу були Прокоф”єв О.Ф., Крючков Г.К., Вінс Г.П. При С.Р.Ц. ЄХБ функціонувала Рада родичів в”язнів (1964-1987), що систематично друкувала відповідний бюлетень з інформацією про переслідування віруючих в СРСР. Нині Союз видає журнал “Вестнник Истины” ( до 1976 – “Вестник […]

Союз християн віри євангельської

(СХВЄ) – протестантське об”єднання церковного типу, куди входить більшість п”ятидесятницьких громад країни. Утиворене в 1990 як самостійна реліг. структра, яка, однак, на федеративних засадах входить в Об”єднаний союз християн віри євангельської з центром в Москві. СХВЄ України має кілька навчальних закладів середнього типу (Український заочний біблійний інститут в Києві, його філіал у Рівному і Львові), […]

Союз християн віри євангельської (СХВЄ)

протестантське об”єднання церковного типу, куди входить більшість п”ятидесятницьких громад країни. Утиворене в 1990 як самостійна реліг. структра, яка, однак, на федеративних засадах входить в Об”єднаний союз християн віри євангельської з центром в Москві. СХВЄ України має кілька навчальних закладів середнього типу (Український заочний біблійний інститут в Києві, його філіал у Рівному і Львові), більше 400 […]

Союз християн віри євангельської України

(СХВЄ) – протестантське об’єднання церковного типу, куди входить більшість п’тидесятницьких громад країни. Утворене в 1990 як самостійна реліг. структура, що на федеративних засадах входить в Об’єднаний союз християн віри євангельської з центром в Москві. СХВЄ України має кілька навчальних закладів середнього типу (Український заочний біблійний інститут у Києві, його філіали у Рівному і Львові), більше […]

Союз християн віри євангельської України (СХВЄ)

протестантське об’єднання церковного типу, куди входить більшість п’тидесятницьких громад країни. Утворене в 1990 як самостійна реліг. структура, що на федеративних засадах входить в Об’єднаний союз християн віри євангельської з центром в Москві. СХВЄ України має кілька навчальних закладів середнього типу (Український заочний біблійний інститут у Києві, його філіали у Рівному і Львові), більше 400 недільних […]

Спілкування між Богом і людиною

одна з вищих форм життєдіяльності людини. Засобом такого спілкування для людини є молитва. Для її ефективності потрібна віра, смирення і терпіння. Згідно християнського вчення, Бог відповідає на молитви вірних через святого Духа, який промовляє до людського серця. Бог також може розмовляти зі своїми обраними свідками через безпосереднє одкровення. Так, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів […]

Спільність етноконфесійна

досить стійке автономне утворення, яке з’являється в результаті тісного переплетіння і синтезу певного етносу або його частини з конкретним віросповіданням. Витоки етноконфесійних утворень пов’язані з довготривалим існуванням релігій на грунті різних історичних типів спільностей людей, починаючи від первісних племен і закінчуючи сeчасними розвинутими націями. Формування зв’язків між ними переростають в етноконфесійні спільності, які є наслідком […]

Спіноза Бенедикт

(1632-1677) – нідерландський філософ. Вважав, що єдиною субстанцією і причиною самої себе є природа з двома атрибутами – протяжністю та мисленням; усі речі одушевлені й постають як модуси природи у жорсткій детермінації. Походив С. з правовірної іудейської сім’ї, але під впливом ідей Бруно, Декарта, Гоббса глибоко занурився в дослідження гносеології та соціології на засадах механістичного […]

Спіритизм

(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – містично-ідеалістична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного “світу духів” і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів. Як містичне вчення сформувався в 19 ст. в США і поширився в Зх. Європі. Бере початок у давніх демоністичних віруваннях. “Посередником” між людьми і духами […]

Спіритизм астросоматичний

практика спілкування з “духами астрального світу”. На відміну від ортодоксального спіритизму, С.а. не передбачає виклику нібито існуючих у потойбічному світі “реальних” духів померлих. З позицій С.а. велике значення для контакту з астральними духами має уява та біоенергетичний сигнал медіуму. Загальні теоретичні положення С.а. базуються на синтезі ідей оккультизму та деяких уявлень сучасної фізіології, психології та […]

Спіритуалізм

(від франц. – spiritisme, від лат. spiritus – душа, дух) – об’єктивно-ідеалістичний філософський погляд, що розглядає дух в якості першооснови дійсності, як безтілесну субстанцію, яка існує поза матерією і незалежно від неї. Як філос фський термін уперше був введений В.Кузеном в 19 ст. В подальшому С. стали називати школи і напрями у франц. і італійській […]

Спасівка

народна назва двотижневого Успенського посту, початок якого припадає на 14 серпня (за н.ст.) в день першого (медового) Спаса. Сапіга Василь

Спасіння

реліг. поняття, яке означає вище блаженство, дароване віруючим Богом за умови виконання ними тих вимог і настанов, що приписуються церквою від його імені. Ідея С. – одна з головних засад релігійної моралі, її тлумачення проблеми мети і сенсу людського життя. Християнство, виходячи з уявлень про вроджену гріховність людини, навчає, що шлях до С. лежить через […]

Спаси

цикл православних свят, присвячених спасителю Ісусу Христу. Перший (14 серпня) – “спас медовий” (“маковія”), – встановлений 1164 на відзнаку перемоги візантійців над мусульманами. Щорічні узаконені святкові обряди виносу хреста (“виходження” з хрестом) дали офіційне найменування святу – “походження (знесення) чесних дерев животворного хреста Господнього”. Народну назву “медовий” він отримав за поширений звичай в цей час […]

Сповідь

одне з головних таїнств у християнстві. Дія віруючого у формі сповіді священнику про свою вину, скоєну перед Богом. Вважається, що при виконанні таїнства К. на віруючого сходить благодать, рятувальна сила духа Божого. К. передує самоаналіз вчинків згідно голосу совісті, також Біблії, в результаті чого віруючий усвідомлює себе грішним, складається внутрішня потреба в очищенні від гріхів. […]