боязнь віруючої людини за можливе порушення реліг. приписів і очікування Божого воздаяння за гріхи. Стверджуючи повну залежність долі людини від волі Бога, церква зв’язувала її життя жорсткою системою норм і правил. Їх невиконання розглядалося як гріховна справа, за що людина мала отримати Божу відплату. Зміцненню Б. слугує уява про потойбічне життя та пекло. Б. оголошується […]
реліг.-філософ. течія в Росії, що ставила за мету створення нової релігії – релігії без Бога. Б. виникло після поразки революції 1905-1907 і відображало розгубленість певної частини соціал-демократії та інтелігенції. Позиції Б. поділяли, зокрема, Базаров, Богданов, Валентинов, Луначарський, Юшкевич та ін. Проповідуючи ідеї нової, “соціалістичної реліг. свідомості”, прибічники Б. розглядали марксизм як реліг. систему, спрямовану на […]
одне з провідних понять христ. догматики, згідно з яким Син Божий (друга іпостась Св. Трійці) заради спасіння людства від прабатьківського гріха і вічної смерті зійшов з небес і з натхнення Св.Духа вселився у пренепорочну Марію Діву і від неї втілився, або влюднився, тобто народився від Пресвятої Діви Марії, сприйнявши людське тіло і душу, але був […]
визнання і вираження особою віруючого своєї безумовної залежності від Бога та відданості йому. Б. включає всі обов’язки віруючого щодо Бога. Має як зовнішній (хресне знамення, схиляння голови і т.д.), так і внутрішній (благоговіння перед Богом, молитва як внутрішнє звертання до Бога) вияв, які нерозривно поєднані та викликають і закріплюють відповідний релігійний настрій. Бучма Олег
означає “навіяння Богом”; релігійна концепція, за якою зміст “священних книг” має божественне походження, навіяний людям шляхом одкровення. Уявлення про Б. притаманні різним релігіям. Послідовники зороастризму богонатхненною вважають Авесту, іудеї – Старий Завіт, християни – Старий і Новий Завіти, мусульмани – Коран, буддисти – тексти Трипітаки і т.д. Всі ці книги є пам’ятками культури. у христ. […]
богословське поняття, яке виражає досвід безпосереднього, надрозумового знання та переживання Абсолютного. Цього досвіду людина набуває шляхом містичного поєднання з Богом. У далекосхідн. реліг. Б. – це розуміння духовних законів Всесвіту, що виникає завдяки містичному злиттю з безликим Абсолютом. Авраамітські реліг. Б. тлумачать, виходячи з ідеї поєднання з Богом як абсолютною Особистістю. Для традиційного христ. розуміння […]
термін, що виражає сутність природи Ісуса Христа, центральної фігури догмату про боговтілення у християнстві. В буддизмі – бог, втілений в людину (Сіздхарха); в деяких реліг.-філос. вченнях – людина, що досягла досконалості в житті. Б. як зв’язок між Богом та людиною поєднує в собі дві природи – людську та божественну, а також визначає форми цього поєднання […]
(від імені першого проповідника Богоміла) – середньовічна єресь, що виникла в 10 ст. в Болгарії. Ідейні витоки Б. йдуть до маніхейства та павліканства. Поширилось у Візантії, Сербії, Боснії, мало прихильників в Зах. Європі. Основна книга Б. – “Іоанове євангеліє”. Вели аскетичний спосіб життя, жили в законспірованих громадах. Не визнавали вчення офіційної церкви, її ієрархії та […]
релігійно-філософський термін, який виражає взаємодоповнюючу єдність різних форм та рівнів осягнення Бога. В Б. виявляється ієрархічна структура рівнів проникнення в сферу божественного – вербальний, розумовий, енергійний. Серед форм (і типів) Б. відрізняють діяльний (службовий), ментальний (богодумання) та символічний (храмове богослужіння). Христокін Геннадій
загальнорелігійний та богословський термін, який в широкому значенні виражає можливість, способи та форми осягнення людиною Бога. Б. у вузькому значенні відрізняється від інших шляхів осягнення Бога тим, що дає можливість розумового пізнання його якостей. За релігійними уявленнями Б. становить вищу ступінь пізнавальної діяльності людського духу й можливе завдяки поєднанню пізнавальних зусиль віри і одкровення. В […]
жіноче божество у багатьох релігіях, богиня-мати; у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа. Культ Б. склався у християнстві під впливом східних релігій, де особливо шанувалися жінки-богині родючості, матері божественних синів. Такими були єгипетська Ісіда, вавілонська Іштар, фрігійська Кібела та ін., культ яких був тісно зв’язаний з уявленнями про вмираючих і воскресаючих богів. Питання про […]
неохристиянська течія, яка виникла в Росії 1984. Започаткована архієпископом Іоаном (Береславським). В 1992 на грунті В.р. створена Церква Божої Матері, з 1994 – Російська Маріанська церква. Прихильники РМЦ вважають себе духовними нащадками Істинно-Православної (катакобної) церкви та світового Маріїнського руху, визначають свою віросповідну приналежність як “вселенську богородичну віру”. Члени церкви переконані, що єдиним шляхом розв’язання проблем […]
(від грецьк. theos – Бог, і logos – вчення) – система обгрунтування і захисту релігійних учень про Бога, сукпність вироблених тією чи іншою релігією доказів істинності догматики, релігійної моралі, правил і норм життя духовенства і віруючих, боговстановленності віровчення і церкви. Б. включає в себе також ряд дисциплін, пов’язаних з богослужбовою практикою. Всі його системи виходять […]
один із новітніх розділів у сучасному русько-православному богослов’ї. Виник і активно розвивався в 60-70рр. 20 ст. В церковних джерелах характеризується як “богословський вираз соціальної концепції християн, солідарних з бідними”. Б.з. випливало із загальної соціально-політичної орієнтації Руської православної церкви. Прибічники Б.з. в цілому позитивно оцінювали зарубіжну теологію звільнення кінця 60-х рр. за “розробку поняття свободи” і […]
сукупність поглядів на проблеми миру, мирного співіснування, які характеризують ту чи іншу християнську конфесію. Особливістю сучасних витлумачень православними богословами питань війни і миру є, по-перше, спроба “вивести” Бога за сферу факторів, що визначають наявність у світі воєн, й водночас подати мир як “ласку Божу”, “завіт і дарунок Божий”; по-друге, розгляд війни не як засобу покарання […]
вищий рівень розвитку православного богослов’я в Україні, початок якого пов’язаний з Катехизисом Петра Могили. Регулярне читання чотирьохрічного богословського курсу в К.-М.А. почалося в 1689. Прочитав його проректор І.Клоковський. Курси з богослов’я в К.-М.А. читалися її професорами латинською мовою. Кожний з них складався в основному з 8-11 трактатів, у яких розглядалися переважно одні й тіж богословські […]