вчення про існування взаємно незалежних богословських і філософських істин щодо одних і тих же проблем. Виникло в середньовіччя, коли релігія підпорядкувала собі, поряд з іншими формами суспільної свідомості, філософію й науку. Джереле Д.і.т. беруть початок у філософії Ібн-Рошда, який вважав, що істинне з точки зору теології може бути хибним з точки зору науки. Завершеного вигляду […]
синкретизм двох вір, форма компромісу вірувань та обрядової практики взаємодіючих релігій. Явище, відоме багатьом народам, зокр. єгиптянам, германцям, римлянам; в Україні-Русі термін “Д.” вперше вжитий Феодосієм Печерським (11 ст.) для характеристики взаємин двох релігійних традицій – візантійської і київської, християнської і язичницької в ході запровадження нової віри в княжій Русі. Відомі численні прояви раннього українського […]