за термінологією йоги, це – згорнутий кільцями сплячий змій внутрішньої енергії, сповнений прихованих наднормальних можливостей. Місцем локалізації цієї внутрішньої енергії є чакра муладхара, для пробудження якої з метою опанування прихованими наднормальними можливостями й практикується т.зв. йога кундаліні. Проте всі справжні духовні вчителі зазначають, що краще і безпечніше відкривати спочатку вищі чакри, а вже потім і […]
(1580-1623) – святий греко-католицької церкви, архієпископ Полоцький, реформатор уніатської церкви, її чернецтва, аскет, полеміст, ревний проповідник і організатор церковного життя. В 1609 священик, з 1618 – архієпископ Полоцький. Підвищував моральний, освітній рівень духовенства, відновлював і будував храми, повертав церкві і духовенству колишні маєтки. Спричинився до масового переходу православних до уніатської церкви. Енергійна діяльність К. викликала […]
(Купайло) – бог літнього сонця; чоловіча постать. Купала – жіноча постать. У “Густинському літописі” пояснюється, що “Купало бяше бог обилія, якоже у еллін Церес”, Богиня Церес у етрусків, а пізніше у греків і римлян вважалася богинею шлюбу, материнства, небесної волі. Жіноче божество Купала тотожне з малоазійською Кибеллою, богинею кохання і Матір’ю Богів. Всі обряди купальського […]
(лат. Curia romana) – уряд держави Ватикан. Складається з очолюваних префектами (папою або кардиналими) конгрегацій (депертаментів, міністерств). К.р. очолює статс-секретар в чині кардинала. Крім конгрегацій до складу К.р. входять трибунали (судові палати), секретаріати, рада в справах мирян, ряд комісій, а також кардинальська колегія і єпископ. синод. Возняк Степан
(тюрк. Ід аль-адха (араб.) – свято жертвопринесення тварин, головне свято мусульман. Починається 10-го числа місяця зу-ль-хиджжа і продовжується 3-4 дні. В день свята в долині Міна поломники ріжуть овець і ягнят на пам’ять про те, що Ібрагім був готовий принести в жертву Аллаху свого сина Ісмаїла. М’ясо віддають бідним. В ритуал свята входять спеціальна молитва, […]
(від грецьк. kukkia – зерно, боби) – обрядова страва сх. словян та ін. (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохрист. часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису тощо, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів наз. коливом. Це засвідчує про зв’язок різдв.-новорічної обрядовості з обрядами культу […]
(від лат. curae – піклування) – катол. парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких ін. країнах Зах. Європи. Возняк Степан