Покликання релігійне
специфічна форма усвідомлення релігійних цінностей, яка визначає сенс і мету життя віруючого, його ставлення до релігійної і світської діяльності. П.р. – внутрішній потяг, здатність віруючого служити Богу. Воно тісно пов’язане з глибоким переконанням віруючого, що його справа є справою Бога, його честь є честю Бога. В епоху Реформації М.Лютер і його послідовники, надавши світській діяльності […]
Read More...
Покрова
одне із значних свят православ’я. Відзначається 14 жовтня за н.ст. Зміст свята становить ідея покровительства. Згідно церков. версії, покладеній в основу П., у Влахернському храмі Константинополя в 910 юродивому Андрію і його учню Єпифанію з’явилася в оточенні ангелів і святих Божа Мати, яка простягла над молільниками біле покривало (омофор). П. стали популярними і в Україні, […]
Read More...
Покутники
сектантська течія, що виникла в кінці 60-х років в обставинах насильницької заборони греко-католицької церкви в Галичині. Група віруючих греко-католиків, які були під впливом греко-католицького священика Ігнатія Солтиса, почали відвідувати Середнянську гору в Івано-Франковській області, на якій, нібито, відбулося з’явлення Божої Матері в блакитно-жовтому сяйві, провіщення нею перенесення центру світового католицизму з Риму на Україну. Середнянська […]
Read More...
Поліконфесійність
(від. грецьк. poli – багато і лат. сonfessio – визнання, сповідання) – наявність багатьох рел. течій на території однієї країни. Складнюється внаслідок паралельної діяльності як найбільш поширених релігій, так і їхніх відгалужень, напрямів, сект. Навіть у суспільствах, де проголошувалися державні релігії або вони такими є й сьогодні, існують і постійно виникають нові рел. течії. Нерідко […]
Read More...
Політеїзм
(від грецьк. poly – багато, theos – бог) – форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам. Багатобожжя. Складається в умовах формованих етносів, за відсутності стійких економіко-господарських зв’язків та централізованої державності. У єгиптян періоду перших династій фараонів існувала велика кількість богів – геліополіській бог Ра, покровитель Гермополя бог Тот, мемфістський Апіс, бог нижньоєгипетського […]
Read More...
Політеїзм український
багатобожні вірування формованого українського етносу. Складається в надрах життєдіяльності “літописних племен” – полян, сіверян, уличів, тиверців та ін. в добу розкладу первіснообщинного ладу й становлення феодальних відносин. Пантеон раннього П.у. представлений образами Рода, Господаря, Лади, панни-Сонце, Громовика та ін. богів, розвинутий П.у. відомий персонажами Сварога, Дажбога, Стрибога, Перуна, Мокоші, Хорса, Велеса тощо. Боги П.у. постають […]
Read More...
Полемісти
письменники церковно-релігійного та політичного спрямування 16-17 ст., представники українських та білоруських церковних кіл за доби богословської та віросповідної боротьби. Спадщина П. представлена п’ятьма мовами – церковно-слов’янською, українською, білоруською, польською, латиною, інколи видавалась кількома мовами. Головні проблеми, висвітлені творчістю П., – дискусія щодо церковних таїнств, догматика, зокрема питання про чистилище, авторитет папи, питання запровадження нового Григоріанського […]
Read More...
Полтергейст
(від старогерм. – досл. “шумний дух”) – поняття з невизначеним обсягом, що використовується в повідомленнях засобів масової інформації про спонтанні пересування предметів без наочного зв’язку з зовнішніми факторами, їх проходження скрізь тверді та крихкі (напр., скло) перешкоди, слухові, тактильні та інші впливи на людей і тварин. Іноді для спостерігачів П. набуває ознак особи, що зближує […]
Read More...
Польські брати
представники радикальної течії Реформації в Польщі в 16-17 ст.ст., послідовники аріанства. Заперечували догмат про Трійцю та божественність Христа. Ідеологами П.б. були Петро з Гоньондза і Григорій Павло з Бжезін. Поділялися на дві групи: помірковану (заперечувала корінні соціальні перетворення) та радикальну (виступала проти приватної власності, держави та її установ, кріпацтва, феодального землеволодіння, станових привілеїв). Організації П.б. […]
Read More...
Польська Православна Церква
склалася на початку 20 років 20 ст. з православних парафій (РПЦ), що діяли на території Західної України, Західної Білорусі та Литви, які в 1921 увійшли до складу Польщі. В 1924 отримала автокефалію (часткову) згідно томоса Константинопольської церкви. В 20-30 роках включала п`ять єпархій: Варшавсько-Холмську, Волинську, Поліську, Гродненську, Віленську. В церкві нараховувалось майже півтори тисячі храмів. […]
Read More...
Помісні собори
з’їзди представників низових організацій однієї або декількох церков одного релігійного спрямування, які скликаються для колегіального обговорення і вирішення догматичних і канонічних питань, проблем церковного устрою, управління, дисципліни, обряння керівних діячів тощо.БоВ
Read More...
Помісна християнська церква м.Києва
(до середини 1993 – Незалежна помісна церква християн “Філадельфія”) – протестантська течія, що започаткувала свою діяльність у 1992. Наголос робить на відтворенні дійсних принципів християнства згідно з Апостольським вченням. Прагне суворого дотримання всіх положень Нового Завіту. Обряди побудовані згідно повчань останнього. Керівний орган – Рада єпископів. Має свої групи в ряді областей України. Косуха Петро
Read More...
Помазаник
особа, що отримала благодать, силу та владу від Бога через обряд помазання освяч. олією (єлеєм). Так освячувалася влада давньоєвр. царів, першосвящеників, пророків, а також христ. монархів. Образ П. (євр. Машіах – Месія, грецьк. Христос) набув особл. знач. в біблійній есхатології: завершенним П. вважається Ісус Христос. Помазання освяч. олією присутнє у христ. таїнствах миропомазання та єлеосвячення. […]
Read More...
Поминки
1) спеціальний зошит, в який вписуються імена померлих і живих для згадування їх священослужителями під час богослужінь; 2) згадування священиком імен, включених в поминки (зошити), а також у спеціальний церковний список під час літургії. В православній церкві поминки померлих проводяться на 3-й, 9-й, 40-й день і в річницю з дня смерті того, кого поминають. Крім […]
Read More...
Помираючих і воскресаючих богів культ
поклоніння богам завмираючої восени і оживаючої весною рослинності. Обрядовість і міфологія культу склалися з виникненням землеробства. Спостереження за сезонним розвитком рослинності, перетворенням (“вмиранням”) злакової укльтури в зерно і проростанням (“воскресінням”) його весною сприяло винекненню П. і в.б.к. Одними з найдавніших таких культів було вшанування єгипетського бога Осіріса, персидського Ормузда тощо. Бондаренко Галина
Read More...
Понтифікат
термін перебування на посаді папи римського, одним із титулів якого від 5 ст. є “верховний понтифік”. Ладивірова Сімона