вчення про особливу місію України в світі. Вперше викладена в програмному документі Кирило-Мефодієвського товариства “Книгах буття українського народу” (1846), де розкривається місце і значення України в історич. процесі, її майбутня роль у поступі людства. Вихідним в Т.П.У. є ідея богообраності українського народу, його права на власну історію, мову, культуру, принцип рівності з іншими народами. Згідно […]
(від грецьк. theos – бог і sophia – мудрість, досл. “богомудрість, богопізнання”) – реліг.-філос. вчення про можливість містич. та інтуїтив. пізнання Бога шляхом безпосеред. контактів з надприрод. силами. Т. базується на суб’єктив. містич. досвіді, в результаті якого людина отримує одкровення боже, викладаючи його у певну систему поглядів. Елементи Т. є у брахманізмі, буддизмі, каббалі, у […]
(від грецьк. theos – бог) – телеологічне (див. Телеологія) з’явлення Бога у світ в явищах природи або у вигляді живої істоти. Т. є знаряддям одкровення віри; може бути активним з’явленням Бога з власної ініціативи, як-от поява Ісуса Христа, чи пасивним – викликання Бога або відкриття його волі за допомогою заходів містичного характеру (ворожіння, містерії тощо). […]
(від грецьк. theos – Бог і лат. сentrum – центр) – основоположний в богослов”ї і реліг. філософії принцип, згідно з яким єдиний Бог проголошується абс. началом і центром Всесвіту, що зумовлює собою буття і смисл існування всього живого. В такому значенні надсвітовий Бог мислиться як творець, можновладець і хранитель феноменального світу. Сарапін Олександр.