(від грецьк. theos – бог і sophia – мудрість, досл. “богомудрість, богопізнання”) – реліг.-філос. вчення про можливість містич. та інтуїтив. пізнання Бога шляхом безпосеред. контактів з надприрод. силами. Т. базується на суб’єктив. містич. досвіді, в результаті якого людина отримує одкровення боже, викладаючи його у певну систему поглядів. Елементи Т. є у брахманізмі, буддизмі, каббалі, у неоплатоників, гностиків, катарів, розенкрейцерів. Популярною Т. стала в 16-18 ст., отримавши розвиток у вченнях Парацельса, Бьоме, Сен-Мартена, Сведенборга, пізніше В.Соловйова, який вважав Т. вищим синтезом пізнання – раціонального, емпіричного знання з містикою. Послідовницею Т. була О.Блаватська, яка заснувала Теософське товариство (1875) і запропонувала власне розуміння Т. у своїй “Таємній доктрині”. Филипович Людмила
No Comment
You can post first response comment.