Теорія посланництва України

вчення про особливу місію України в світі. Вперше викладена в програмному документі Кирило-Мефодієвського товариства “Книгах буття українського народу” (1846), де розкривається місце і значення України в історич. процесі, її майбутня роль у поступі людства. Вихідним в Т.П.У. є ідея богообраності українського народу, його права на власну історію, мову, культуру, принцип рівності з іншими народами. Згідно Т.П.У., Бог, сповняючи через українців свою мету – спасіння людства, визначив їм певну місію: пізнати істину, сказавши правду і здобувши свободу і рівність, по-братськи визволити інші народи. Демократизм і національну зорієнтованість кирило-мефодієвської Т.П.У. успадкували ідеологи громадівського руху, галицькі радикали, діячі “Молодої України”. В умовах сучасного націонал. відродження Т.П.У. набуває актуальності, маючи як релігійні, так і нерелігійні (політичн., культурні та ін.) форми вияву. Сьогодні історична місія українства вбачається, зокрема, в оновлені ідеї українського православ’я, утвердженні істинного змісту християн. життя, поверненні християнській вірі її первісного єванг. звучання, в здійсненні миротворчої функції щодо народів України та інших держав, у створенні духовних республік, у посередництві між Сходом і Заходом тощо. Филипович Людмила