Свобода релігії

поняття, яке характеризує правові, суспільно-політичні, економічні можливості та гарантії для вільного реліг. самовизначення та самореалізації особистості, незалежного функціонування реліг. організацій та їхніх інститутів. С.р. – один з основних структурних компонентів свободи совісті. С.р. розкриває свою сутність через поняття “свобода віросповідань” і “свобода церкви”. Свобода віросповідань – постає як гарантоване законом право індивіда вільно, без зовнішнього примусу вибирати, сповідувати будь-яку релігію, задовольняти свої релігійні потреби, здійснювати дії, вчинки у відповідності з своєю реліг. орієнтацією. Свобода віросповіданнь – це рівність віруючих усіх конфесій перед законом – в правах і обов’язках, відсутність будь-якої дискримінації за віросповідним принципом. Свобода церкви – законодавчо закріплене і гарантоване державою право на вільну безборонну діяльність церкви (ін. типів реліг. організацій) в межах її функціонального призначення, організаційно-управлінських потреб. Свобода церкви – поняття, яке характеризує ступінь автономності, незалежності культової і позакультової діяльності, організаційно-структурної побудови, управління церкви (ін. релігійних організацій) від державних, суспільно-політичних чинників. Бабій Михайло