(від лат. Thomas – Тома) – напрям у філософії і катол. теології, що сформувався під впливом ідей Томи Аквинськогоо. Головна особливість Т. – раціональне обгрунтування вічної сутності Бога як першопричини творення і мети людського буття; інтерпритація проблем етики як повернення до Бога через Христа і церкву. Спочатку Т. наштовхнувся на опір августиніанців (здебільшого франсисканців і до певної міри й домініканців), які у справах віри надавали перевагу інтуїції. Але уже в 1278 Т. визнаний офіц. вченням домініканського ордену Т. утверджується в університетах Парижа і Кельна. Домінуючим катол. вченням Т. став після Тридентського собору (1545-1563) завдяки діяльності єзуїтів. Папа Лев ХІІІ в енцикліці “Етерні патрис” (1879) проголосив Т. офіційною філос. доктриною католицизму, яка повинна захищати істини одкровення від оманливої інтерпретації, бути основою єдиного католицького світогляду, сприяти витлумаченню наукових відкриттів у світлі віровчення, правильно орієнтувати церкву в сучасній культурі. Яроцький Петро

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.