(від лат. Thomas – Тома) – напрям у філософії і катол. теології, що сформувався під впливом ідей Томи Аквинськогоо. Головна особливість Т. – раціональне обгрунтування вічної сутності Бога як першопричини творення і мети людського буття; інтерпритація проблем етики як повернення до Бога через Христа і церкву. Спочатку Т. наштовхнувся на опір августиніанців (здебільшого франсисканців і […]
(1225-1274) – серд.-вічн. філософ і богослов, систематизатор ортодокс. схоластики, засновник томізму. Народ. в Акуіно (Італія), син графа. Виховувався в бенедиктинському монастирі Монте-Кассіно, потім в Неаполі. В 1244 вступив в орден домініканців. Освіту завершив у Парижі. Викладав у Парижі, Римі, Неаполі. З 1257 – доктор теології. Основні твори – “Сума теології” (не закінчений) і “Сума філософії, […]