вчення про існування взаємно незалежних богословських і філософських істин щодо одних і тих же проблем. Виникло в середньовіччя, коли релігія підпорядкувала собі, поряд з іншими формами суспільної свідомості, філософію й науку. Джереле Д.і.т. беруть початок у філософії Ібн-Рошда, який вважав, що істинне з точки зору теології може бути хибним з точки зору науки. Завершеного вигляду вчення набуло у західно-європейських аверроїстів та номіналістів (Сігера Брабантського, Дунса Скота, Уїльяма Оккама та ін.). Нині Д.і.т. трактується теологами в дусі вчення Фоми Аквінського про гармонію віри і знання. Новиченко Микола
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.