в міфології, ірраціоналістичних філос. системах та в буденній реліг. свідомості – нерозумна і незбагненна зумовленність подій та вчинків. В античності уявлялася як сліпа справедливість (давньогрецьк. Мойра), вдача і випадковість (давньогрецьк. Тюхе), всеохоплююча непорушна зумовленність (фатум). Віра в Д. часто пов”язувалася з астрологією. Християнство протиставило Д. віру в Божественне Провидіння. В кінці 19 ст. поняття Д. набуло поширення у “філософії життя”. В побутовій мові часто означає: талан, життєвий шлях, збіг обставин. Савіна Ірина

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.