вчення про існування взаємно незалежних богословських і філософських істин щодо одних і тих же проблем. Виникло в середньовіччя, коли релігія підпорядкувала собі, поряд з іншими формами суспільної свідомості, філософію й науку. Джереле Д.і.т. беруть початок у філософії Ібн-Рошда, який вважав, що істинне з точки зору теології може бути хибним з точки зору науки. Завершеного вигляду вчення набуло у західно-європейських аверроїстів та номіналістів (Сігера Брабантського, Дунса Скота, Уїльяма Оккама та ін.). Нині Д.і.т. трактується теологами в дусі вчення Фоми Аквінського про гармонію віри і знання. Новиченко Микола
Двоїстої істини теорія
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.