(від. грецьк. diakonos – служитель) – найнижча ступінь священства. У ранній христ. церкві Д. виконували господарчі обов’язки та наглядали за поведінкою віруючих, оголошували накази єпископа, були посередниками між парафіянами та кліром. На І Вселенському соборі значно урізано права та обов’язки Д., їм визначена в основному виконавча роль помічників пресвітера чи архієрея у здійсненні богослужінь. Саган Олександр
Диякон
You may also like
Релігієзнавство
У посiбнику розглянуто коло релiгiєзнавчих тем, якi є найпоширенiшими у викладаннi релiгiєзнавчих дисциплiн. Вiдмiннiсть посiбника полягає в тому, ...
Read More
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.