(від. грецьк. diakonos – служитель) – найнижча ступінь священства. У ранній христ. церкві Д. виконували господарчі обов’язки та наглядали за поведінкою віруючих, оголошували накази єпископа, були посередниками між парафіянами та кліром. На І Вселенському соборі значно урізано права та обов’язки Д., їм визначена в основному виконавча роль помічників пресвітера чи архієрея у здійсненні богослужінь. Саган Олександр
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.