Катафатичне богослов’я

(від грецьк. – cataphaticos – стверджувальний, позитивний) – релігійне вчення, яке визнає можливість часткового, відносного пізнання Бога шляхом аналогії між ним, світом і людиною. У відповідності з цим вченням, Бог пізнається за тими ознаками і визначеннями, які є в Біблії, а також за результатами його “творіння”. Пізнання природи і людини оголошується відображеним знанням Бога і слугує передумовою для умовиводу щодо його абсолютної сутності, мисленного “сходження” до неї. Положення К.б. широко розроблялися патристикою, де уявлення про Бога виводяться, напр., з “величі світу”, “краси і доцільності всього створенного”, із втілення в Ісусі Христі і т.і. На відміну від апофатичного богослов’я, яке ставить метою виявити, чим не є Бог, К.б. визначає Бога як благодать і любов. Але при цьому Бог залишається трансцендентним, а його природа до кінця не може бути пізнана. Ідеї К.б. нерідко використовуються для т.зв. раціонального, або філософського доведення існування Бога (див. Докази буття Бога). Філоненко Микола