Свічки церковні
засоби культу в різних релігіях. Використовуються під час богослужіння в храмах. С.ц. є відгомоном давніх язич. вірувань (вогнепоклоніння), коли вогневі надавали безпосередньо магічного значення. Сапіга Василь
Сварог
(ймовірно від санскр. svar, svarga – небо, сонце, сонячне світло) – бог небесного вогню у стародавн. слов’ян початку залізнго віку (1 тис. до н.е.). У давньоукр. міфології в його образі присутні і риси “культурних героїв”: він видавався винахідником плуга й жорен, навчителем людей молоти зерно й пекти хліб, був покровителем ковальської справи і ковалів. В […]
Read More...
Сведенборг Емануель
(1688-1772) – відомий політик, шведський теософ-містик, вчений широкого профілю. С.Е. дав шведському парламенту конкретні пропозиції щодо виходу країни з економічної кризи, розробив схему аероплану, підводного човна, досліджував головний мозок людини. Свій духовний досвід С. описав у книзі “Щоденник видінь”. Основні богословські ідеї подаються С. у праці “Небесні таємниці”. Повне зібрання теологічних творів вченого становить 33 […]
Read More...
Свобода в релігії
поняття, що відображає межі (міру) свободу, яку допускає будь-яке віросповідання, церква, реліг. громада для своїх адептів у справі тлумачення основних положень реліг. вчення. С. в р. постає як свобода думки віруючих щодо змісту реліг. догм, реліг. ціностей, норм, установок. С. в р. – це один з аспектів свободи совісті. Реалізація принципу С. в р. на […]
Read More...
Свобода вибору
та здатність і привілеї, які Бог надав людям, щоб вони мали можливість вільного вибору між добром і злом. С.в. не є абсолютною і анархічною. Її обсяг зумовлений тим, як ми користуємося нею. Людина може невимушено вирішувати те, який саме вибір зробити, але вона не має свободи у виборі наслідків. Будь-який гріх – чи то в […]
Read More...
Свобода волі
один з видів свободи взагалі; постає як внутрішня здатність особистості до вільного, усвідомленого вибору, самовизначення в духовній сфері свого буття і відповідальної самореалізації. Саме в площині вибору духовних орієнтирів життєдіяльності людини С.в. є важливим і необхідним фактором розв’язання визначаючої суперечності (вибір між двома чи більше альтернативами) в процесі самовизнання, самореалізації, є їх спонукальним моментом, усуненням […]
Read More...
Свобода релігії
поняття, яке характеризує правові, суспільно-політичні, економічні можливості та гарантії для вільного реліг. самовизначення та самореалізації особистості, незалежного функціонування реліг. організацій та їхніх інститутів. С.р. – один з основних структурних компонентів свободи совісті. С.р. розкриває свою сутність через поняття “свобода віросповідань” і “свобода церкви”. Свобода віросповідань – постає як гарантоване законом право індивіда вільно, без зовнішнього […]
Read More...
Свобода совісті
одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. В філософ. контексті С.с. – це особлива якісна визначенність людського буття, яка відображає внутрішню здатність суверенного суб’єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми силовими чинниками самовизначення в духовній сфері, а також можливість його творчої та відповідальної самореалізації на основі ціннісно орієнтованого вибору. Поняття С.с. історично, в […]
Read More...
Свят-вечір
вечір 6 січня, напередодні Різдва, – символ достатку, щастя, миру і добробуту. Святкування С.-в. має ритуально-магічний характер. З ранку до вечора необхідно утримуватися від їжі. Приготування страв (в них мали бути представлені найголовніші плоди поля, саду і городу) було кількісно чітко визначене (7,9 чи 12) і відбувалося з дотриманням певних обрядодій. Під образами на покутті […]
Read More...
Святі дари
хліб, вино, які під час літургії, згідно христ. догматиці, під дією Святого Духа перетворюються в тіло і кров Христа. Таке перетворення інтерпретується в християнстві як чудо всемогутності Бога, подібне створенню Богом світу з нічого, і є головною частиною таїнства Причастя, або Євхаристії. Для причащання віруючих С.д. готуються за спеціальних ритуалом (проскомідія). У правосл. церкві в […]
Read More...
Святі місця
місцевості та споруди, які, згідно реліг. джерел, пов’язані з життєписом засновника або окремих святих тієї чи іншої релігії, різними чудотворіннями і є місцем, куди віруючі подаються на прощу. Поряд із широко шанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медіна в мусульман та ін.) існує багато таких С.м., поклоніння яким має регіональний, а часто місцевий характер. […]
Read More...
Святі українського православ’я
святі, канонізовані православною церквою: а) які є українцями за походженням і жили й діяли в Україні від початків її християнізації й упродовж подальшої історії (препод. Антоній, препод. Феодосій); б) українці за походженням, але з місіонерськими чи ін. церк. цілями опинилися за межами України і там прославилися на релігійній ниві (Іоан, митроп. Тобольський; Леонтій, єпископ Ростовський); […]
Read More...
Святість
загальна релігійна категорія, яка є сутнісною характеристикою нескінченної повноти божественного буття. С. відображає також онтологічну прилученість відносного буття до абсолютного, стан освячення земного світу божественним світлом. У христ. стан С. людського єства вільний від гріха і освячений божественною благодаттю. Христокін Геннадій
Read More...
Свята релігійні
дні календаря, присвячені тією чи іншою конфесією памяті вшановуваних нею святих або ж якійсь події в її історії. Кожне С.р. супроводжується особливими богослужіннями і обрядами. В основі багатьох С.р. лежать давні побутові свята, приурочені до певних віх господарчої діяльності людини, поворотних точок річного астрономіч. і календарного циклу. Світові релігії, запозичуючи у свій культ ці свята, […]
Read More...
Святе
категорія релігійної свідомості, яка характеризує віру в найвищу визначеність цінностей у їх трансцендентному вимірі – як абсолютну довершеність і передвічну благодатність (див. Благодать). Святе – божественне. Звідси – “святість” і “священне” – наділеність персон, предметів, дій і т.п. благодаттю (с. угодники, с. дари, С.Письмо, таїнство священства тощо). Поняття С. – порівняно пізній феномен розвитку релігії, […]