вечір 6 січня, напередодні Різдва, – символ достатку, щастя, миру і добробуту. Святкування С.-в. має ритуально-магічний характер. З ранку до вечора необхідно утримуватися від їжі. Приготування страв (в них мали бути представлені найголовніші плоди поля, саду і городу) було кількісно чітко визначене (7,9 чи 12) і відбувалося з дотриманням певних обрядодій. Під образами на покутті встановлювався домашній вівтар – сніп жита чи пшениці зі встромленою в нього косою, серпом чи граблями. Магічними діями (обкурення ладаном, посипання насінням дикого маку, читання молитов і т.ін.) господарі намагалися захистити своє господарство від “злих сил” на весь рік. Кульмінацією С.-в. є Свята вечеря, що розпочинається після сходу вечірньої зорі, яка сповіщає про народження Божого Сина. Свята вечеря – спільна вечеря всього роду – живих і померлих. Напередодні свята Хрещення (Водохреща, Йордану) святкується другий С.-в. (Голодна кутя), який в скороченому вигляді повторював обрядодії різдвяного С.-в. (дотримання посту, куріння ладану, вечеря та ін.), мав свої особливості (свячення води) і закінчувався проганянням куті. Звичаї і обряди святкування С.-в. є яскравим прикладом поєднання дохристиянських і християн. вірувань україн. народу. Бучма Олег
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.