Карма
(від санскр., досл. “дія , обов”язок, відплата”) – цим словом в брахм., будд. та інд. називають особливу містич. силу або неодмінно, автоматично діючий “закон відплати”, згідно з яким поведінка людини в реальному житті, її вчинки зумовлюють її нинішню долю і наступний стан її душі. Остання після смерті людини переселяється, якщо вона була “праведною”, в тіло […]
Read More...
Кармеліти
заснований у 1156 в Палестині групою хрестоносців на чолі з Бертольдом із Калабрії католиц. чернечий орден. Назва пішла від гори Кармель, на якій спочатку поселилися його засновники, побудувавши там каплицю. Після провалу хрестових походів у 1240 К. переселилися в Зах. Європу, де одержали від папи Інокентія VІ статус “злидарюючого” ордену. В середні віки громади К. […]
Read More...
Карта Вселенського православ’я
кількісні показники послідовників православних церков. За даними останніх перший у диптиху Константинопольський Патріархат – має 23 єпархії, в яких об”єднуються близько 4,5 млн. вірних (з них біля 35 тис. в Туреччині, які входять у 70 парафій). Єрусалимська Православна Церква, яка вважається Матір’ю всіх Церков, має 2 митрополії і одну архієпископію, до яких входять всього 23 […]
Read More...
Карта релігій в Білорусі
територіальне розміщення і кількісні показники релігійних об’єднань країни. На поч. 1996 найбільшою конфесією було православ’я (938 громад, 435 з яких у двох західних областях – Брестській і Гродненській). З 373 громад римо-католицької церкви на Гродненщині 160. Старообрядці мають в Білорусії 32, греко-католики – 11, іудеї – 10, мусульмани -20 громад. Традиційний протестантизм має 252 громади […]
Read More...
Карта релігій в Російській Федерації
кількісні показники стану релігійних організацій і релігійності в країні, які мають офіційну реєстрацію в Мінюсті РФ. Найчисельнішою конфесією є Руська Православна Церква, яка в Росії на поч. 1996 мала 6011 громад і об’єднувала, згідно припущень її ієрархів, близько 60 млн. віруючих. Церква налічує 12840 священиків і 1400 дияконів. Кількість громад РПЦ зросла за п’ять останніх […]
Read More...
Картезіанці
послідовники катол. чернечого ордену, який виник у 1084 в місцевості Шартрез (лат. Cartasia), звідки й пішла його назва. Офіційно оформився орден в 1176. Був найкрупнішим феодалом середньовіччя. Основним джерелом доходів для нього служило приготування і продаж ликеру “шартрез”. Після Великої франц. революції орден втратив свій вплив, а також значну частину своїх володінь. В наш час […]
Read More...
Касти
(португ. casta – “рід, походження”) – ізольовані одна від одної, замкнені (етнічні, релігійні, професійні тощо) соціальні групи, що існували в різних формах у багатьох старод. і середньовіч. державах. Нині К. у найбільш розвиненому вигляді існують в Індії (варни), де історично пов’язані з відтворенням брахманізму та індуїзму. Колектив Релігієзнавчого Словника
Read More...
Катавасія
(від грецьк. katabasion – сходити) – у правосл. богослужінні вид монастирського співу, для виконання якого півчі з обох клиросів сходяться разом і стають перед амвоном. Особливість такого співу полягає в тому, що перший вірш пісні канону (Ірмосу) співається як на її початку, так і в кінці. Філоненко Микола
Read More...
Катакомби
(від грецьк.- гальськ. kata і tumba – досл. “під могилою”) – місця для поховань, які влаштовувались у покинутих копальнях. За доби гонінь на християн використовувались як місця молитовних зборів. Являють собою складну систему ходів та приміщень, розташованих на різних рівнях. За величиною К. діляться на кубікули, крипти і капелли. Стіни К. розписувались реліг. символікою – […]
Read More...
Катари
(від грецьк. katharos – чисті) – єретич. секта 11-14 ст.ст. в Зах. Європі. Догматику свою К. запозичили від богомілів. Вони дотримувалися дуаліст. вчення про наявність двох начал – доброго (Бога) і злого (Сатани), духовного і тілесного. Оголосивши сатаністським обманом всі 7 таїнств, К. практикували публічну сповідь. Вони заперечували догмати про смерть і воскресіння Христа, не […]
Read More...
Катарсис релігійний
(від. грецьк. katharsis – очищення) -психологічний стан віруючого, що виникає після молитви, богослужіння чи інших культових дій. Полягає у почутті полегшення, заспокоєння, умиротворення, є своєрідною психологічною антитезою рел. страху, який через К.р. урівноважується або знімається зовсім. К.р. – яскравий прояв втішньо-компенсаційної функції релігії, яку вона виконує в суспільстві. Косуха Петро
Read More...
Катафатичне богослов’я
(від грецьк. – cataphaticos – стверджувальний, позитивний) – релігійне вчення, яке визнає можливість часткового, відносного пізнання Бога шляхом аналогії між ним, світом і людиною. У відповідності з цим вченням, Бог пізнається за тими ознаками і визначеннями, які є в Біблії, а також за результатами його “творіння”. Пізнання природи і людини оголошується відображеним знанням Бога і […]
Read More...
Категорії релігієзнавства
універсальні форми мислення і свідомості, які відображають всезагальну визначеність релігійного феномена в цілісноості його іманентних відношень і суспільно-історичних та соціокультурних зв’язків. Предметним полем К.р. є основні й загальні схеми природи, сутності і сенсу релігії як специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Уже в первобутній свідомості поряд з релігійними уявленнями мають місце й протокатегоріальні форми, […]
Read More...
Катехізис
(від грецьк. kateshesis- повчання) – книга, що містить короткий популярний виклад основ христ. віри і моралі (переважно у формі запитань і відповідей), призначених для початкового навчання релігії. К., як правило, побудований на основі Символу віри, Десяти заповідей Божих, молитов; іноді він включає в себе літург. і реліг. пісні, ілюстрації на біблійн. сюжети. Одним з перших […]
Read More...
Катехизація
(від грецьк. katechesis – досл. “оголошення”, “усна настанова”) – процес налагодження християнського навчання і виховання населення шляхом організації вивчення “Закону Божого”, в якому головну частину займає віровчительна книга “Катехизис”, або “Катихизис” (західна і православна транскрипція), в якій у стислій доступній формі викладені тексти Святого Письма – Біблії, адаптовані до відповідного християнського віровчення. В Україні виникає […]
Read More...
Католикос
(від грецьк. katholikos – головний, загальний) – 1) титул глави вірмено-григоріанської церкви – верховного патріарха всіх віруючих вірменів (запроваджений у 4 ст.); 2) титул глави грузинської церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 5 ст.). Яремчук Володимир
Read More...
Католицизм
(від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – один із основних (поряд з православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. К. остаточно сформувався як віровчення і церковна організація після розділення церков у 1054. Має ряд особливостей у віровченні, культі і структурі релігійної організації. Віровчення К. грунтується на Святому Письмі, переказі отців церкви. Право тлумачити Біблію у К. […]