термін, яким позначається досить поширене в минулому явище психічного розладу, істерії, несамовитого крику у жінок (“крикливиць”), спровоковане різними причинами, зокрема релігійно-побутовою обстановкою. Згадується вже в “Слові о полку Ігоревім”. Через невміння пояснити справжні причини цього явища К. у різні часи пов’язували з дією “нечистих” сил, “порчею”, чаклунством і т.п. Вважалося, що одержима дияволом “крикливиця” боїться […]
(від грецьк. kriterion – засіб для суджень) – система показників, ознак, за допомогою яких визначається ступінь, рівень, характер, стан релігійності населення (міста, села, регіону, країни), окремих індивідів, реліг. спільнот, соціально-демографічних груп. В соціології релігії нема єдиного підходу щодо К.р. Більшість релігієзнавців виділяє як основні такі К.р.: інтенсивність, глибина віри, реліг. почуттів, знання реліг. догм, норм, […]
поняття, яке об’єднує різноманітні форми критич. ставлення до релігії. Сама собою К.р. ще не свідчить про перехід особи на позиції антирелігійності. Інколи вона викоористовується самими богословами з метою стабілізації реліг. вчення. К.р. буває міжконфесійною і вільнодумчою, стихійною і теоретичною. К.р. утримує різне функціональне навантаження. Якщо міжконфесійна критика має на меті обгрунтування й поширення “своєї релігії”, […]
давній різновид нетерпимості, часом – ненависті до прибічників інших релігій. Інколи К.р. взаємопов’язана з національною, расовою. Спирається на деякі положення із священних книг (напр., Вт 7.1-6; 13.6-17; Коран – 8.39, 40; 9.29). Проявлялася в хрестових походах, священних війнах, погромах іновірців. До К.р. особливо схильні релігійні фанатики. Релігійні модерністи засуджують К.р., а відповідні місця із священних […]
(польськ. ksiodz)- польська назва римсько-катол. священика або священослужителя особливого рангу (напр., ксьондз – кардинал). Возняк Степан.
(1809-1878) – діяч греко-католицької церкви, єпископ. Закінчив Львівськ. університет. Був священиком, співробітником митрополичої консисторії у Львові. Іменований папським прелатом. Очолював Собор руських вчених (1848). З 1858 – адміністратор маєтків митрополії, генеральний вікарій та митрополичий офіціял. Протягом 1868-71 – єпископ Холмської єпархії. Активно протидіяв спробам царського уряду ліквідвати уніатську церкву. Колектив Релігієзнавчого Словника
(від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система реліг. дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтовуваних, апробовуваних у реліг. практиці і при потребі змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення реліг. потреб суб’єктів культової діяльності. У деяких конфесіях К.р., завдяки високому розвитку церк. мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби віруючих. […]
вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом і можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К.с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церк. служб і літургій, а також існування […]
в його сучасному значенні вперше це поняття використав Е.Трьольч, який скласифікував реліг. групи в церкви, секти і культи. Останні, на його думку, – це містична чи спіритуальна форма релігії, яка являється інтелектуальним і освіченим класам. Серцем К. є духовність, що прагне оживити мертву традицію. На відміну від нейтральної трьольчівської позиції щодо К., наступні їх дослідники, […]
(храм, святилище) – приміщення для проведення богослужінь і виконання релігійних обрядів. У кожній конкретній конфесії К.с. має особливе найменування: в християнстві – собор, костьол, кірха; в ісламі мечеть; в іудаїзмі – синагога тощо. Кожна деталь К.с. (архітектура, живописна та ін.) строго регламентоване каноном даної релігії. Сапіга Василь
наявність у конфесій спеціально обладнаних будівель, необхідних для задоволення релігійних потреб громадян. На поч. 1996 17121 реліг. громади України мали в середньому забезпеченість спорудами на 66%. За останні три роки конфесіям повернуто більше 3 тис. споруд, будується нині близько 2 тис. Недостатня К.с.з. є однією з причин міжконфес. конфліктів. Принцип почергового богослужіння, який міг би […]
система знань про філософсько-релігійні, богословські (диференційовані за конфесійним принципом) концепції (ідеї), які розкривають роль релігії, церкви у зароджені, розвитку і функціонуванні культури; взаємовплив та взаємовідносини релігії, церкви і культури на різних етапах роозвитку людського суспільства. Єдиної К.р. не існує, вона конфесійно зорієнтована. Причому, в рамках однієї конфесії співіснують часто протилежні концепції, оскільки ведеться боротьба між […]
1) соціальна репродуктивна чи творча діяльність людей у тій сфері буття і свідомості, яка пов’язана з вірою у надприродне. К.р. конфесійно диференційована і виражає історично досягнутий рівень розвитку реліг. течій. Розрізняють К.р. матеріальну (в її основі лежить реліг. культ) та духовну. 2) Система зразків, норм поведінки та реліг. знань, що систематично прививаються та закріплюються певною […]
члени реліг. громади яка існувала на березі Мертвого моря в долині Кумран у 2 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Більшість вчених зараховують К. до руху ессенів. Хоч К. й сповідували іудаїзм, проте вони не визнавали першосвящеників, себе називали “синами світла”, вірячи в те, що сутичка із “синами тьми” приведе їх до перемоги над […]
знайдені в 1947 на березі Мертвого моря в печерах Вади-Кумран рукописи, які належали реліг. групі, що не визнавала ортодокс. іудаїзм (2 ст. до н.е.-1 ст.н.е.). Відкрито понад 40 тис. фрагментів рукописів. Це залишки бібліотеки, яка нараховувала близько 600 книг. Серед них: Статут громади, Сувій війни, Сувій гімнів, тексти Старого Завіту староєвр. мовою, а також переклади […]