(від грецьк. panagia – пресвята, цекр. епітет Богородиці) – в православ’ї: 1) невелика ікона Богоматері, часто з богомалятком Ісусом Христом, яку єпископи носять на грудях як знак архієрейського достоїнства. Крім діви Марії з малям на П. можуть зображуватися Трійця, розп’яття, вознесіння; 2) назва проскури на честь Богоматері. Філоненко Микола
(від грецьк. pannychida – всеношна) – 1) христ. заупокійна служба. За часів гонінь на ранніх християн відправлялася вночі, тому дістала назву всеношної. П. може проводитися як над тілом небіжчика, так і (на відміну від відспівування) після його поховання – на 3, 9, 20, і 40 дні, а також у дні народження і смерті. Практикуються й […]
(від грецьк. pan – все, en – у, theos – бог) – релігійно-філософське вчення, яке робить спробу синтезувати теїзм і деякі риси пантеїзму. Згідно з П., світ перебуває у бозі, а бог у світі, але не розчиняється в ньому. В Україні панентеїстичні уявлення були властиві багатьом професорам Києво-Могилянської академії (Петро Могила, Д.Туптало, І.Гізель та ін.). […]
(від грецьк. pan – все, theos – бог) – філософське вчення, яке розглядає бога не як надприродну особу, трансцендентне начало, а як абсолют, злитий з природою. В концептуальному вигляді ідеї П. виклав у “Пантеїстиконі” (1720) англ. філософ Д.Толанд, хоча пантеїстичні тенденції у формі гілозоїзму (все докілля – одушевлене) відомі ще з часів ант. філософії. Відомі […]
(від грецьк. pantheion – досл. “всі боги”) – первісно “Храм усіх богів” в античних релігіях. З часом термін “П.” став означати сукупність богів будь-якої релігії. У Київській Русі П. язичницьких богів створив у 80-х рр. 10 ст. кн. Володимир Великий – так зване “шестибожжя Володимира”. П. називають також монументальну споруду або місце, де поховані видатні […]
(з грецьк. – вседержитель) – Іконографічний образ Христа, характерний його урочистим, репрезентативним, часом офіціозним зображенням як імператора Вселенної. Виникнення образу пов’язане, очевидно, з поступовим освяченням, “оцерковленням” самодержавної влади, що відбувалося, почин. з 4 ст. у Візантійській імперії. Уявленням про Христа-самодержця відповідала його топографія: П. зображався на чолі небесної ієрархії, часто – найвище, аж під склепінням […]
(від грец. papas, лат. papa- батько, наставник, вихователь) – глава катол. церкви і верховний правитель державиміста Ватикан. Повний титул П.Р.: епископ Риму, намісник Ісуса Христа, намісник князя апостолів, верховний понтифік вселен. церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архієпископ і митрополит Рим. провінції, монарх держави-міста Ватикан, раб рабів божих. Обирається конклавом – зборами кардинальської колегії – пожиттєво. […]
підвищений майданчик або ганок перед входом у христ. храм. У перші віки християнства була місцем, де знаходилися ті віруючі, які прийшли для покаяння, а також басейн, у якому вони омивали обличчя і руки. Філоненко Микола
намагання Західної, Римської церкви в особі пап здійснювати владу в церкві і одночасно над світськими володарями. Активним проповідником П. був папа Григорій VІІ (1073-1085), який сформулював його засади: Римська церква заснована Христом і є непогрішною; римський папа може позбавляти влади єпископів і відновлювати їхню владу; папа вищий всіх земних володарів, він може позбавляти влади імператорів, […]
інститут вищого керівництва катол. церквою, її релігійний центр. Склалося в період занепаду Рим. імперії на базі римського єпископату в 5 ст. В 756 франкський король Пипін Короткий за допомогу, надану, йому папою (так з 4 ст. почали називати себе єпископи Риму) у боротьбі за владу, подарував йому землі , на яких була утворена особлива держава […]
Заснована в Римі в 1603. Реорганізована в 1847 Пієм ХІ під назвою Папська Академія Світлих розумів. Безпосередньо підпорядкована папі. Складається із 70 членів, які користуються великим науковим авторитетом, рекомендованих Радою Академії і обраних папою за рекомендацією академ. кіл. Академіки П.А.н. обираються із числа вчених усього світу, незалежно від національної і релігійної приналежності. Це – найбільш […]
наукова установа, заснована Папою Іваном Павлом ІІ у січні 1994, яка, об”єднуючи суспільствознавців з усього світу, ставить за мету організацію досліджень сучасної соціальної дійсності. П.А.с.н. об”єднує науковців-філософів, соціологів, демографів, істориків, правознавців, політиків, економістів. Одним із вихідних принципів діяльності установи є повага до людини як найвищої цінності у світовому і вселенському вимірах. Соціальне вчення Католицької Церкви […]
сукупність натуралістичних, містико-натуралістичних, містико-релігійних вчень, уявлень наукової фантастики, актуалізованих шаманських уявлень про будову універсуму. Згідно багатосвітової інтерпретації квантової механіки, існує ансамбль світів з наростаючим розходженням онтологічних характеристик; наш світ є одним з них. “П.с.” к. спирається на “багатоповерхові” моделі універсуму, що актуалізуються в шаманських станах свідомості; на уявлення Каббали про численні духовні світи; розподіл світу […]
(санскр. – Наддуша, або Верховна душа) – за індуїст. уявленнями, локалізований аспект Верховного Господа; повновладна частка Бхагавана, яка перебуває в серці кожної живої істоти і скеровує її діяльність. Ступников Олег.
сукупність натуралістичних, містичних, містико-релігійних уявлень про “приховані” можливості людини. Прибічники “П.З.Л.” к. пропонують класифікацію “енергетичних парапсихологічних процесів”: психокінез (пересування предметів з допомогою психічно-вольових зусиль), або полтергейст; теленавіювання (телепатичне навіювання, що долає бар’єр свідомості); левітація; психолікування; зміна фізичних параметрів середовища з допомогою психічно-вольових зусиль. Виділяється також група “інформаційних парапсихологічних явищ”, в яку включають: власне телепатію (передачу […]
(від грецьк. para – біля, ззовні) – 1) коло явищ (псі-явищ), які ніби-то існують у дійсності, наприклад здатність деяких людей до яснобачення, бачення через непрозору перепону, можливість позасенсорної передачі інформації на відстані, переміщення предметів без контакту з ними і т.і., але не розглядаються як доведені факти сучасними природничими науками; 2) Система поглядів, яка претендує на […]
(грецьк. paraskeon – п’ятниця) – згідно христ. джерел, великомучениця, яка постраждала в роки гонінь на християн за римськ. імператора Діоклентіана (304-303 до н.е.). За відмову відректися від христ. П.-П. відрубали голову. 10 листопада день її пам’яті. Культ христ. П.-П. синкретизувався із язичн. божестовм Мокоші, днем ушанування якої була п’ятниця. На протязі року є 12 п’ятниць, […]