1) чеснота, яка в більшості релігій світу розуміється як упокорення людської волі перед Божим промислом. Проголосивши блаженство злиденних духом, християнство вважає С. матір’ю усіх доброчесностей. Воно протистоїть гордині і самолюбству як таким, що заважають спасінню. З християнськ. тчк. зору справжнє релігійне С. далеке від самознущання чи приниження людської гідності, навпаки – це знання правди про […]
світоглядна категорія, змістом якої є узагальнений вираз цілепокладання життєдіяльності людини. Складається в ході вироблення суб’єктивно-ідеального образу бажаного залежно від конкретно-історичних умов суспільного буття, індивідуальних життєвих обставин та загальнокультурного розвитку суб’єкта. Свідоме формування смисложиттєвих орієнтацій є безпосереднім спонукальним мотивом діяльності особи чи соціальної групи. В релігійному контексті осягнення С.ж. зумовлене вірою в промисління Боже (див. Провидіння, […]