одне з дванадесятих свят у православ’ї. Відзначається 2 (15) лютого. В його основу покладено розповідь євангеліста Луки про зустріч (стрітення) праведника Симеона з немовлям Ісусом, якого батьки принесли на 40-й день після народження в Єрусалимський храм для представлення Богу. Під час зустрічі Симеон, як повідомляє Лука, провістив Ісусу посланницьку місію спасителя людей. В Україні, як […]
релігійні уявлення та пов’язані з ними дії, основу яких становить чуття страждання, пов’язане з перенесенням болі, пригнічення, нестатків тощо. Світоглядні установки С.к. сконцентровані на проблемах потойбічного життя та особистому спасінні, що концентрує увагу особи більше на негативних сторонах реалій, порятунком від яких є страждання як шлях до самовдосконалення, пізнання добра і щастя. Різні віровчення по-своєму […]
в христ. культі останній тиждень т.зв. Великого посту, який покликаний нагадати віруючим про страждання (страсті) Ісуса Христа перед його мученицькою смертю на хресті, викликати у них скорботу, усвідомлення власної гріховності й бажання покаяння в ній. Богослужіння в С.т. має мотив смутку, оформляється в траурному дусі. Особливо це проявляється у страстний четвер, коли згадується арешт Ісуса […]
християнський принцип, згідно з яким віруючий має наслідувати приклад Христа, добровільно й покірно переносячи насильство, страждання як спокуту за гріхи. В правосл. і католиц. наголошується на тому, що С. є дійсний шлях досягнення святості, підтверджений земним життям мучеників та великомучеників. Мащенко Святослав
одна з концепцій походження релігії, яка доводить, що причиною появи реліг. вірувань є почуття страху, породжене пануванням над людиною чужих щодо неї зовнішніх сил, невизначеним майбуттям, неминучістю смерті тощо. С.т. з”явилася ще в античному світі, зокрема в філософ. концепціях Демокріта, Епікура, Лукреція Кара. Останній писав: “Перших богів на землі створив страх”. С.т. дотримувалися у з”ясуванні […]
уявлення в ряді релігій (христ., іслам та ін.) про остаточне вирішення долі світу і людства, пов’язане з вірою в божественне воздаяння грішникам і праведникам як серед живих, так і померлих. Хоча в Новому Завіті настання С.с. подається як близьке у часі явище (Мф 24, 34), зазвичаєм христ. церква вважає його настання невизначеним у часі, але […]
язичницький бог – покровитель погоди, родоначальник усіх вітрів. Відомий у трипільців, етрусків, римлян (Сатурну), греків (Уран, або Кронос). У слов’янському пантеоні С. споріднений з Перуном або є однією з його іпостасей – втіленням Перуна в повітрі. Його атрибути такі ж, як і в перуна – лук і стріли, символ – сузір’я Стрільця. С. також є […]
секта, що виділилась у 50-х рр. 19 ст. із толку “спільних” молокан. В основі вчення – слова Пс.51.9 (“Очисти ісопом мене..”). Тому вважають, що Дух Святий може зійти до обраних тільки під час стрибання, і лише так молитви досягають Бога. Обряди та свята С. – тісне переплетіння христ. та іудейства. Зкрема, С. святкують суботу, єврейську […]
поняття, яке фіксує складність релігії як соціального та духовного явища. В її структурі виокремлюють дві сторони (сфери) – духовну (релігійна свідомість) та практичну (культова діяльність, релігійні організації, релігійні відношення). Релігійна свідомість сама собою є явищем поліструктурним та поліфункціональним. Вона включає інтелектуальний та емоційний елементи, виконує компенсаційну, нормативну, світоглядну та інші функції. Духовний елемент у структурі […]
конкретне вираження релігії в індивідуальній або груповій свідомості і поведінці віруючих. Подібність понять релігія і релігійність полягає в тому, що останнє відображає не окремі означки чи елементи реліг. відносин, а фіксує їх як певну цілісність, якій притаманні особливі системні якості. Основними компонентами Р. є реліг. свідомість і реліг. поведінка, що нерозривно пов’язані між собою. В […]