спільножитній чоловічий монастир поблизу Слов’янська (Донецька обл.). Заснований православними ченцями в 15 (за іншими джерелами – в 13) ст. як печерний м. у крейдяних скелях, що здавна називалися “Святими горами”. Тривалий час мав не лише релігійне, але й стратегічно-оборонне значення. Двічі (1679, 1737) руйнувався татарами, пізніше секуляризований (1787). Відновлений в 1844 як пустинь. На поч. 20 ст. тут проживало понад 600 ченців. Монастирські будівлі дуже постраждали в роки ВВв. Після реставрації з 1980 – історико-архітектурний заповідник. Климов Валерій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.