форма (модель) державно-церковних відносин, конституюючою ознакою якої є юридично закріплене панівне, привілейоване становище одного із віросповідань (церкови), які діють у країні. Д.ц. частково або ж повністю фінансується з державного бюджету, користується значними привілеями, має можливості впливати на політику державних структур. РПЦ була державною церквою в дореволюційній Росії. Сьогодні статус державної (офіційної, національної) церкви закріплено в конституціях, ін. законодавчих актах майже 40 держав світу (Англія, Греція, Ісландія, Норвегія, Швеція, Данія, Португалія, Ірак, Іран, Пакистан та ін.). Бабій Михайло
Державна церква
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.