(грецьк. канон – правило, зразок) – у релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, отців церкви або вироблені церк. соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У христ. К. називаються: а) Символ віри; б) вчення Ісуса Христа та апостолів; в) книги Святого Письма (Старий завіт і Новий завіт); г) сукупність правил в галузі богослужіння, обрядів, ієрархічних стосунків тощо; д) церковні піснеспіви на честь святого чи свята. К. є джерелом і виявом віровчення, культу і церк. права. Головащенко Сергій
No Comment
You can post first response comment.