якісна характеристика свідомості людини і не лише свідомості. До Д. можна віднести й дії людини, її вчинки, життя. Д. – це атрибут людини як суб”єкту на противагу бездуховності – втрати людиною її суб”єктних якостей і перетворення останньої в простий об”єкт. В структурному відношенні доцільним є виділення трьох аспектів (моментів) Д. Йдеться про естетизм (орієнтація на […]
(ДУМК) – центральний орган мусульманських громад кримсько-татарського населення, офіційно зараєстрований в 1993. ДУМК не підпорядковується ДУМУ, веде незалежну діяльність в системі мусульманських об”єднань країн СНД. Має медресе для підготовки служителів культу, видає свою літературу, газету “Хідяєт”. Очолює ДУМК муфтій Кірім-Есенде. В 1995 до ДУМК входило біля сотні громад, які діють переважно на території Криму. Колодний […]
центральний орган мусульманських громад кримсько-татарського населення, офіційно зараєстрований в 1993. ДУМК не підпорядковується ДУМУ, веде незалежну діяльність в системі мусульманських об”єднань країн СНД. Має медресе для підготовки служителів культу, видає свою літературу, газету “Хідяєт”. Очолює ДУМК муфтій Кірім-Есенде. В 1995 до ДУМК входило біля сотні громад, які діють переважно на території Криму. Колодний Анатолій.
(ДУМУ) – центральний орган об”єднання мусульманських громад, які підпорядковані обраній на Першому з”їзді мусульман України (1994) Президії ДУМУ і визнають за свого муфтія Ахмеда Таміма. ДУМУ було утворене у вересні 1992 з метою задоволення потреб мусульман України у виконанні ритуалів своєї віри, навчання основам ісламу, спілкуванні з одновірцями. ДУМУ прагне об”єднати мусульман різних національностей, полишивши […]
центральний орган об”єднання мусульманських громад, які підпорядковані обраній на Першому з”їзді мусульман України (1994) Президії ДУМУ і визнають за свого муфтія Ахмеда Таміма. ДУМУ було утворене у вересні 1992 з метою задоволення потреб мусульман України у виконанні ритуалів своєї віри, навчання основам ісламу, спілкуванні з одновірцями. ДУМУ прагне об”єднати мусульман різних національностей, полишивши питання культурного […]
законодавчий акт, який замінив патріаршу форму управління Російської православної церкви синодальною і поставив церкву в безпосередню залежність від державної влади. Д.р. складений Ф.Прокоповичем в 1720 і доповнений Петром І. Діяти Д.р. почав у 1721. Зберігав свою юридичну силу до жовтневої революції. Колодний Анатолій
напрям реліг.-філос. думки Росії 19 – поч. 20 ст., репрезентований викладачами і вихованцями духовних академій: Петербурзької, Московської, Київської і Казанської. Осн. представники: Ф.Голубинський, В.Кудрявцев-Платонов, М.Карінський, Ф.Сидонський, В.Карпов, архім. Інокентій (Борисов), П.Авсенєв, С.Гогоцький, О.Новіцький, П.Юркевич, В.Несмєлов, М.Тареєв та ін. Процесу становлення Д.-а. ф. сприяло не стільки тяжіння до традиції патристики, скільки вплив нім. критичної думки. Саме […]
військово-чернечі організації рицарів. Виникли під час хрестових походів (12-13 ст.) для захисту й розширення влади хрестоносців у Палестині й Сирії (Йоаніти, тамплієри), боротьби проти арабів-завойовників в Іспанії (Алькантра, Калатрави, св.Якова Компостельського) та в Португалії (бенедиктинці). В 13-14 ст. утворюються Д.-р. о. меченосців, Лівонський та Тевтонський О. для навернення до християнства язичн. деяких європейських країн. Як […]
(1931-1993) – пастор, відомий баптистський діяч України. Народився в м.Запоріжжя, закінчив Донецький економічний інститут. За релігійні переконання в 1951 було засуджено на 10 років. Після відбуття покарання служив персвітером, а з 1968 – старшим пресвітером по Запорізькій області. В 1974 обраний старшим пресвітером по Україні, а також заступником Голови Всесоюзної ради ЄХБ. З 1975 – […]
1) У найдавніших віруваннях таємнича “чуттєво-надчуттєва” істота, що уявлялася носієм життя та деяких важливих станів людського тіла (Див. Анімізм). В подальшому віра в душу пов’язується з уявленнями про безплотних, духовних сутностей, які протипоставляються тілесному й видаються такими, що визначають не лише життєві стани, а й здібності людини, можуть перевтілюватися й оживляти предмети (Див. Демонізм). Найближчою […]
християнська форма опіки вірних, яка базується на євангельському вченні Верховного Пастиреначальника Ісуса Христа: ” Я пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець” (Ін 10:11). Душпастирство значно відрізняється від інших форм і способів служіння Господові, оскільки потребує безпосередннього спілкування і навіть духовно-інтимного контакту з пастиря і пасомого чада, що зумовлено особливістю наставництва і підтримки. […]
(палі, досл. – “шлях вчення”) – найбільш відомий текст палійського канону Тіпітака (“Три корзини”). Д. містить 423 найбільш важливих висловів з різних текстів Тіпітаки, які поділені на 26 розділів. В них йдеться про основні положення будд. етики. Згідно з традицією, Д. містить все вчення Будди і осягається в першу чергу серцем, а не розумом. Д. […]
(санскр.), дхамма (палі) – надзвичайно важливий термін не лише буддизму, а всієї інд. філософії. Можна виділити 5 груп основних значень терміна Д.: 1) доктрина, вчення; в буддизмі – вчення Будди; 2) правило; правильна поведінка, справедливість, закон; 3) умова, причина; 4) феноменальне; Д. як наслідок; світ – це прояв закону; 5) вища реальність – спалахи психо-фізичної […]
(1859-1952) американський філософ, психолог, педагог, соціолог, релігієзнавець. Засновник чікагської школи прагматизму, яка діста назву “інструменталізм” та “гуманістичний натуралізм”. В галузі соціальної філософії Д. виступав з ліберальних позицій, захищаючи принципи індивідуалізму. Єдиною існуючою реальністю вважав досвід, який ототожнював з життям, включаючи в нього всі явища навколишнього світу і різноманітні стани індивіда. Релігія, за Д., є ідейною […]
(1858-1917) – франц. соціолог, послідовник О.Канта, релігієзнавець. Розглядав суспільство як особливу духовну реальність, що грунтується на загальнозначимих “колективних уявленнях”, різновидом яких і є релігія. Ці уявлення й породжує суспільне середовище. Обов’язковим і основним елементом будь-якої релігії вважав культові обряди тотемізму; вони, на думку Д., стали основою різних релігій. Д. розумів релігії як обожнення суспільства, поклоніння […]