стислий виклад головних догматів якого-небудь релігійного напряму або церкви, безумовне визнання яких є обов’язком віруючого. Вміщені в С.в. догмати вважаються боговстановленими і мають сприйматися “серцем”, на віру. В християнстві відомі різні С.в. Один з них загальнохристиянський, або апостольський був складений “отцями церкви” і затверджений в 4ст. Нікейським і Константинопольським вселенськими соборами (звідси ще одна його […]
обєктивування релігійних уявлень в образних структурах, які містять у собі вказівку на зміст цих уявлень у вигляді нерозгорнутих знаків, символів. Такими знаками є предмети культу, ритуальні дії, релігійна лексика (“бог”, “дух”, “благодать” тощо), священні тексти. С.р. пов’язаний з вірою в надприродне та потребою спілкування з ним, він є таємничим і міфологізованим позначенням надприродного. У релігійному […]
характерна для розвинутих релігій сукупність символів, за допомогою яких виражаються різні їх абстрактні поняття і вчення. С.р. може бути у вигляді матеріальних, словесних, зображальних знаків. Останні мають ритуальний характер і слугують еквівалентом-замінником св.тексту, божества, етич. заповідей тощо. Прикладів С.р. багато: в буддизмі – це триратна, що символізує буддистську трійцю (Будда, вчення, громада); в християнстві Ісуса […]
поширені у Зах. Європі в період середньовіччя продаж і купівля церковних посад. Як і торгівля індульгенціями, вона послужила одним із приводів для початку Реформації, яка вимагала її ліквідації. Назва С. походить від імені новозавітного персонажа – волхва Симона, який хотів купити у апостолів Петра і Павла дар священства (Діян.8, 18-20). Філоненко Микола
(від грецьк. symphonia, букв. зібрання слів) – 1) довідкове церковне видання, в якому в алфавітному порядку наводяться слова, вислови і окремі фрази, що зустрічаються в Біблії, із зазначенням книг, глав і віршів, де вони знаходяться. Існують також С. до Корана, творів М.Лютера та ін.; 2) в переносному значенні термін С. вживається також для позначення союзу […]