(від грецьк. stigma, stigmatos – укол, рубець, пляма) – почервоніння шкіри, болячки, що з’являються у глибоко віруючих в тих місцях, де, знідно Біблії, на тілі розіп’ятого Христа були рани від тернового вінка, цвяхів тощо. Поява стигми розглядається церквою як чудо, божий знак, божа благодать. Нині встановлено, що в основі стигматизації лежить підвищена схильність окремих людей до навіювання і самонавіювання, тонка хвороблива чуттєвість організму, здатного реагувати на уявне, вигадане. Заглада Олександр
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.