такий рід мистецтва, який вживає літургія за благословенням церкви і який єдино має “харизму” бути знаком-символом надприродного, бути місцем Божої дії і Божої присутності. Сакральний предмет має реліг. зміст і є немов би “висловом” Святого Духу, що діє в предметі чи слові. В Св. Письмі при описанні створіння людини зазначається, що Бог сотворив людину у свій образ і у свою подобу. Бог став людиною в Христі і в ньому є образ Отця, який людина може бачити. Це дає можливість зображувати їх засобами мистецтва. Саме це також є основою священного мистецтва і змістом богословської контемпляції про те мистецтво, основою богослов”я мистецтва. Так, ікона веде до невидимого і засвідчує його присутність, є знаком невидимого. Першою такою іконою став Христос Бог-Слово. Але ікона не є зображенням самої Божої природи, бо це неможливо. Ісус-ікона – то зображення його Особи-Боголюдини в дивний спосіб художніми засобами форми, рис, фарб, іконографічними канонами, від яких променює невидиме у видимому, Особи Божої у двох природах. МзІ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.