Священство

згідно християнського вчення це є те повноваження і сила, які Бог надає чоловікам і які необхідні для виконання спасительних обрядів Євангелії. Обряди, що виконуються людьми, які не мають С., не визнаються Господом як законні. С. не можна набути самому. Його не дає ні богословська освіта, ні праведне життя самі по собі. Цей священний привілей передається гідній людині від Бога через рукопокладання тих, хто вже має його. Згідно з катол. і правосл.віровченням є 3 ступені С. (диякона, пресвітера, єпіскопа), а саме таїнство полягає в передачі через єпископську хіротонію посвячуваному особливої благодаті Св. Духа, яка робить його посередником між Богом і людьми. Кожний носій С. може простежити цей ланцюжок рукопокладань аж до Ісуса Христа. По-різному розглядають цей ланцюжок різні християнські конфесії. Якщо католицька церква визнає його неперервним від часів Ісуса Христа і зокрема апостола Петра, то Церква Ісуса Христа останніх днів проголошує, що істинне С. було втрачено ще наприкінці І століття після вбивства апостолів і відпадіння від істини, а відновлення С. відбулося лише в 1829, коли воскреслі апостоли Христа — Петро, Яків та Іоанн висвятили пророка Дж.Сміта у С. через рукопокладання. С. — це не професія, і за виконання його обрядів плату не беруть, кожна конфесія має свої рівні і чини священства. Так, в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх днів є два основних поділи С. — Ааронове (або нижче) і Мелхіседекове (або вище). Любарець Володимир, Філоненко Микола.