особливо врочистий період в житті Церкви Христової, зокрема вірних східного обряду, що триває упродовж 12 днів – з 25 грудня (7 січня) до 6 (19) січня, присвячений вшануванню Різдва Христового, Собору Пресвятої Богородиці та пам’яті первомученика Стефана (Степана) – 25 грудня (7 січня) – 27 грудня (9 січня), обрізання Ісуса Христа 1 (14) січня та […]
одне із свят Церкви Євангельських Християн-Баптистів. Своїми коренями С.ж. сягає давньоєврейського аграрного свята, яке було пов’язане із завершенням сільськогосподарських робіт. Його відзначення в осучасненому варіанті спирається на старозавітну традицію (Вих 23,16). Зміст С.ж. у сучасному баптизмі має алегоричне витлумачення. Поруч із прославленям Бога, який дарує щедрий врожай, звеличенням праці, підведенням підсумків циклу сільськогосподарських робіт, тут […]
бог сонячного світла, покровитель хліборобства, близький до Білобога, Дія (бога денного світла). Зображався чоториликим, як і Янус, Варуна, Брама. У скандинавських сагах С. названий “небесним лицарем”. Саксон Граматик описав храм Світовида в землі венедів (1168) і чотирилику статую божества. В святилищі зберігалися символи: меч, кінська упряж та сідло, а також утримувався білий кінь, якого вважали […]
спільножитній чоловічий монастир поблизу Слов’янська (Донецька обл.). Заснований православними ченцями в 15 (за іншими джерелами – в 13) ст. як печерний м. у крейдяних скелях, що здавна називалися “Святими горами”. Тривалий час мав не лише релігійне, але й стратегічно-оборонне значення. Двічі (1679, 1737) руйнувався татарами, пізніше секуляризований (1787). Відновлений в 1844 як пустинь. На поч. […]
числа натурального ряду (3,7,10,12,40,60 та ін.). яким у всіх релігіях та містичних вченнях приписується надприродне походження та смисл. Їм протиставляються нещасливі (“диявольського” походження) числа: 13, що слідує за щасливим 12, антихристове – 666 як сума числових значень імені Нерона, та ін. Причина віри в С.ч. – незнання давньою людиною законів чисел і оперування ними. Мащенко […]
такий рід мистецтва, який вживає літургія за благословенням церкви і який єдино має “харизму” бути знаком-символом надприродного, бути місцем Божої дії і Божої присутності. Сакральний предмет має реліг. зміст і є немов би “висловом” Святого Духу, що діє в предметі чи слові. В Св. Письмі при описанні створіння людини зазначається, що Бог сотворив людину у […]
у православ’ї сан служителя культу, якому надано право самостійно здійснювати богослужіння і таїнства (крім священства). Офіц. церковна назва С. – ієрей, пресвітер. Філоненко Микола
служителі релігійного культу в правосл. і катол. церквах, зведені в духовний сан єпископа, священика і диякона. С. (крім диякона) наділені правом самостійно відправляти богослужіння, обряди, таїнства. У правосл. таїнство священства може здійснюватися лише С. єпископського рангу. Філоненко Микола
згідно християнського вчення це є те повноваження і сила, які Бог надає чоловікам і які необхідні для виконання спасительних обрядів Євангелії. Обряди, що виконуються людьми, які не мають С., не визнаються Господом як законні. С. не можна набути самому. Його не дає ні богословська освіта, ні праведне життя самі по собі. Цей священний привілей передається […]